22 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/2949/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №280/2949/19 (головуючий 1-ї інстанції Максименко Л.Я.) за позовом ОСОБА_2 до Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, (третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач 18.06.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, (третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №58844598 від 10.04.2019 року державного виконавця Комунарського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у даній справі ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження), за таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку про необхідність залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України 3. якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується постанова державного виконавця №58844598 від 10.04.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №67 по справі про адміністративне правопорушення від 18.05.2015 року, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. (а.с.7).
Згідно тексту адміністративного позову, ОСОБА_2 отримав спірну постанову державного виконавця 25.04.2019 року (а.с.4).
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, останнім днем подання позовної заяви у справі що розглядається є 14.05.2019 року (вівторок).
Адміністративний позов поданий до суду 18.06.2019 року, тобто позивачем пропущений встановлений статтею 287 КАС України та Законом №1404 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем заява про поновлення процесуальних строків не подавалась.
Представником позивача на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху надані пояснення, в яких зазначено, що відповідь начальника Комунарського ВДВС м.Запоріжжя щодо розгляду скарги на дії державного виконавця була отримана позивачем лише 18.06.2019 року, а тому позов поданий з додержанням процесуальних строків.
В ухвалі про відкриття провадження у справі судом першої інстанції зазначено про відсутність підстав, зокрема, для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала не містить висновку суду про подання адміністративного вказаного позову у строк , визначений КАС України, та підстав, за яких суд дійшов висновку про відсутність порушення такого строку.
Аналізуючи наведені в позові та поясненнях причини звернення до суду не у строк, визначений законом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
З тексту позову та пояснень вбачається, що позивач, посилаючись на ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», оскаржив 26.04.2019 року постанову державного виконавця начальнику Комунарського ВДВС м.Запоріжжя.
Відповідь начальника Комунарського ВДВС м.Запоріжжя щодо розгляду скарги на дії державного виконавця була отримана позивачем лише 18.06.2019 року. Згідно вказаної відповіді скарга не підлягає розгляду.
На думку позивача, саме з дня отримання відповіді начальника Комунарського ВДВС м.Запоріжжя почався строк звернення до суду.
Колегія суду вважає вказані посилання хибними, такими, що не грунтуються на законі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
З аналізу вказаної норми вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені боржником лише у судовому порядку.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №58844598 від 10.04.2019 року ОСОБА_2 є боржником, а тому на нього не розповсюджуються вимоги частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, вказані в заяві підстави звернення до суду з адміністративним позовом 18.06.2019 року, тобто поза строком встановленого законом для звернення до суду з даним позовом, не обгрунтовані, причини пропуску позивачем строку звернення до суду колегією суддів визнаються неповажними та суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, матеріали справи таких підстав не містять.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у розгляді позову, поданого з пропуском визначеного законом строку, у зв'язку з чим на підставі ст.319 КАС України рішення суду належить скасуванню з прийняттям постанови про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 250, 286, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №280/2949/19 задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №280/2949/19 скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, (третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва