19 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 340/1008/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.,
за участю сторін (представників): не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Притула К.М.) у справі №340/1008/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 0044425306 від 10.04.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 9 354 грн. 32 коп., в т.ч. штраф - 3 655 грн. 36 коп., пеня - 5 698 грн. 96 коп. за період з 10.02.2018 року по 08.04.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішенням відповідача, оскільки хоча і було сплачено суму боргу з єдиного внеску, проте про наявність такого дізналась випадково.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована неврахуванням судом першої інстанції доводів відповідача, що заборгованість зі сплати єдиного внеску у позивача утворилась з 09.02.2018р. як фізичної особи підприємця, про що було сформовано вимогу 06.11.2018р. З обліку позивач знялась 27.03.2019р. Заборгованість за вимогою сплачена 08.04.2019р., а отже оскарженим рішенням правомірно нараховано пеню та штрафні санкції.
Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду справи.
Позивач (представник) до суду апеляційної інстанції не з'явився. Повідомлений про день та час розгляду справи. Надав суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи у відсутності позивача, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 13.09.2010 по 27.03.2019 ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19, 20-21).
Заборгованість зі сплати єдиного внеску у позивача утворилась з 09.02.2018р. як у фізичної особи підприємця, про що було сформовано вимогу.
Так відповідачем було прийнято Вимогу №Ф-95615-53У від 06.11.2018 року про стягнення боргу (недоїмки) в сумі 15 819 грн. 54 коп.
Відповідно до пояснень позивача про наявність вимоги довідалась 26.03.2019 року.
08.04.2019 позивачем повністю сплачено заборгованість з урахуванням витрат на здійснення виконавчих дій, а саме в сумі 21 030 грн. 90 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 467 від 08.04.2019 (а.с.16).
10.04.2019 відповідач прийняв рішення № 0044425306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 9 354 грн. 32 коп., в т.ч. штраф - 3 655 грн. 36 коп., пеня - 5 698 грн. 96 коп. за період з 10.02.2018 по 08.04.2019 (а.с.12).
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що первинним для визначення сум несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є перевірка платника податків, за результатами якої складається акт перевірки, оскілки такого вчинено відповідачем не було, рішення про нарахування пені та штрафу, відповідачем прийнято протиправно.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач з 13.09.2010 по 27.03.2019 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19, 20-21).
Позивач підприємницьку діяльність не здійснювала.
З 01.09.2017 позивач працює найманим працівником.
Відповідачем 06.11.2018р. сформовано Вимогу №Ф-95615-53 про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску в сумі 15819,54 грн. Вимога направлялась на адресу позивача (а.с. 34).
За вказаною вимогою, органом виконавчої служби 06.02.2019р. було відкрите виконавче провадження. (а.с. 14).
Позивач, 08.04.2019р. сплатив визначену у вимозі Ф-95615-53 від 06.11.2018р. суму боргу (недоїмки) єдиного внеску.
Отже, 08.04.2019 позивачем повністю сплачено заборгованість з урахуванням витрат на здійснення виконавчих дій, а саме в сумі 21 030 грн. 90 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 467 від 08.04.2019 (а.с.16).
Таким чином спір полягає у правомірності нарахування податковим органом позивачу суми пені та штрафу.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464).
Відповідно до п.3 ст.9 вказаного Закону №2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених вказаним Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до вказаного Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з п.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 вказаного Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону №2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною 13 статті 25 Закону №2464 передбачено, що нарахування пені, передбаченої вказаним Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Відповідно до п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міндоходів України від 20.04.2015 №449 (далі Інструкція).
Відповідно до п.1 розд.VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Згідно з п.2 розд.VII Інструкції відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 4 пункту 1 розділу II вказаної Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до вказаної Інструкції.
Розрахунок вказаної фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску з 09.02.2018р., формування податковим органом вимогу Ф-95615-53 від 06.11.2018р. про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску в сумі 15819,54 грн. та сплата такої позивачем 08.04.2019р.
Відповідач у відповідності до вищевказаних норм, 10.04.2019р. прийняв рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. (а.с. 12)
Відповідно до розрахунку до вказаного рішення, відповідачем вірно визначені кількість днів прострочення сплати та відсоткова ставка для застосування пені та штрафу (а.с. 33).
Щодо висновку суду першої інстанції, що первинним для визначення сум несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є перевірка платника податків, за результатами якої складається акт перевірки, проте вказаний висновок не відповідає та суперечить вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, підпунктом 2 пункту 2 розділу VII, якої чітко передбачено, що розрахунок цієї фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Посилання суду першої інстанції, що прийняттю рішення податковим органом, має передувати перевірка та складення акту за її результатами, на пункт сьомий розділу VII вищевказаної Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник є помилковим, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п. 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний пункт 7 розділу VII Інструкції передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2019р. справа №813/753/18.
Доводи позивача щодо протиправніості рішення відповідача про нарахування штрафної санкції та пені за несвоєчасну сплату суми єдиного внеску, з підстав відсутності обізнаності про наявність заборгованості з єдиного внеску, є необґрунтованими, оскільки вимога про нарахування заборгованості та дії податкового органу не оскаржені.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку задовольняючи позовні вимоги, а тому рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №340/1008/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повне судове рішення складено 22 серпня 2019року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва