Справа №463/6901/19
Провадження №1-кс/463/3574/19
23 серпня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
представника суб'єкта оскарження ОСОБА_4
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій, -
до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви від 19.07.2019р.
Скаргу обґрунтовує тим, що 19.07.2019р. направив заяву директору ДБР України про злочин вчинений слідчим ТУ ДБР розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 за попередньою кваліфікацією ч. 3 ст. 382, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396. ч.2 ст.387 КК України. Станом на момент подачі скарги до суду, ДБР не повідомило його про внесення відомостей в ЄРДР на підставі його заяви про злочин від 19.07.2019р., не надано витяг з ЄРДР та не розпочато досудове розслідування, що є доказом бездіяльності та протиправності дій. Зазначає, що слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а тому звернувся із скаргою до суду.
В судовому засіданні скаржник заявлені вимоги підтримав з мотивів наведених у скарзі. Пояснив, що 14.08.2019р. отримав відповідь від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, однак з даної відповіді йому не зрозуміло на підставі якої саме його заяви, йому відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, оскільки він скеровував заяву до ТУ ДБР України, а не ТУ ДБР розташованого у м.Львові. Вважає, що було допущено бездіяльність відповідними правоохоронними органами, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Додатково уточнив, що просить зобов'язати службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 19.07.2019р., яка приєднана до матеріалів скарги.
Також зазначив, що скоєння слідчим Гордон Е злочину передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України полягає у невиконанні ухвал слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова від 19.02.2019 р., № 1-кс/463/587/19 та від 02.07.2019 р. № 463/3660/19. При цьому зауважив, що на виконання вказаних ухвал слідчий вніс дані в ЄРДР та видав йому пам'ятку з правами потерпілого, однак вважає, що вказані документи за формою та змістом не відповідають вимогам КПК України.
Представник суб'єкт оскарження ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, оскільки звернення ОСОБА_3 від 19.07.2019 р. не містить жодної інформації та об'єктивних даних на підставі яких вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вважає, що заява про злочин зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями слідчого ОСОБА_5 , які скаржник вправі оскаржити в порядку визначеному КПК України.
Заслухавши пояснення скаржника, представника ТУ ДБР розташованого у м.Львові, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Із змісту п.1 ч.1 ст.303 КПК України випливає, що в ході розгляду даної скарги слідчий суддя перевіряє наявність чи відсутність бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
З наведених положень вбачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги зміст заяви ОСОБА_3 від 19 липня 2019 року (а.с.4) та надані скаржником поясненнявважаю, що звернення скаржника не містить жодної інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Заява скаржника від 19.07.2019 р. за змістом зводиться до незгоди скаржника з процесуальними рішеннями слідчого під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В заяві ОСОБА_3 від 19.07.2019р. відсутнє повідомлення про наявність обов'язкових елементів об'єктивної сторони злочинів передбачених, ч.2 ст.364, ч.2 ст.387, ч.1 ст.396 КК України, щодо умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання слідчим влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди, протиправного розголошення ним даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування чи заздалегідь не обіцяне приховування ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
З пояснень скаржника та доданих ним документів вбачається, що рішення слідчих суддів з приводу невиконання, яких слідчим ОСОБА_5 вказується в заяві ОСОБА_3 від 19.07.2019 р., фактично виконані.
Беручи до уваги вказані вимоги КПК України та встановлені в судовому засіданні обставини, заява ОСОБА_3 від 19.07.2019 р. не являється повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, в зв'язку з чим не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст.22, 26, 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1