07 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1511/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Баранник Н.П., Божко Л.А.,
секретар судового засідання: Комар Н.В.
за участю: представника відповідача Мішукової Тетяни Анатоліївни
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 (головуючий суддя Єфанова О.В., повний текст складено 15.04.2019)
в адміністративній справі за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_6 до відповідача Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування рішень,-
Позивач, Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Міністерства юстиції України. Позивач просила визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги директора приватного підприємства Фірма "АМН транс" Дрозда Р.А. на Комісії 25.01.2019р. - в частині рішення про тимчасове блокування доступу приватному нотаріусу ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяця; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №240/5 від 28.01.2019р. "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяця.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані висновок та наказ складено (прийнято) відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства, зокрема порушенням процедури розгляду скарг у частині обов'язку відповідача запросити заінтересовану особу позивача, завчасно надати їй копії скарг та доданих документів і повідомити про дату, час і місце розгляду скарги, відповідачем під час розгляду скарги не досліджено наявність чи відсутність підстав для відповідного реагування, не встановлено склад правопорушення з боку приватного нотаріуса як державного реєстратора, зокрема чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, спірний висновок та наказ Міністерства юстиції України окрім констатації низки порушень з боку позивача та необхідності скасування вищезазначених реєстраційних дій, не містить жодного мотивування щодо необхідності блокування доступу позивача до Реєстру та обґрунтування визначення періоду такого блокування, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.4 наказу Міністерства юстиції України № 240/5 від 28.01.2019р. "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" згідно якого вирішено "заблокувати доступ приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 (чотири)". В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не подано до суду будь-яких доказів того, що під час розгляду скарги директора приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" Дрозда Р .А по суті запрошувалась позивачка, що їй повідомлялося про час та місце розгляду скарги, що їй направлялася копія скарг та доданих до них документів. Відповідачем також не подано суду будь-яких доказів в обґрунтування законності рішення Мінюсту щодо притягнення приватного нотаріуса до відповідальності та блокуванні їй доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з цим судом першої інстанції зазначено, що Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 25 січня 2019 року, який складений за наслідками розгляду по суті скарги директора приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" Дрозда Р.А. від 12.12.2018р. №12/2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 року за №40442-33-18 (із доповненнями до неї від 15.01.2019 та від 22.01.2019р, відповідно зареєстрованими в Мінюсті за №2107-33-19 та №2279-33-19) за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер, містить лише обставини, встановлені в ході перевірки відповідних обставин скарги, а отже, не є обов'язковим для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме у відповідності до цього висновку, при цьому зазначений висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні закону і не створює для особи обов'язків та наслідків за результатами його прийняття.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що позивач була обізнана про засідання Комісії в один з передбачених законодавством України способів. Посилається на те, що висновки суду першої інстанції про неповідомлення позивача про засідання Комісії не відповідають дійсності, оскільки на виконання п. 10 Порядку № 1128 Міністерством юстиції України було повідомлено про засідання Комісії поштою та було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту. Вважає, що позивач мала можливість отримати копії скарг та доданих до них документів на передодні розгляду скарги по суті.
Позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що належним чином вона не була повідомлена про час розгляду Комісією скарги; результати розгляду скарги їй також не надсилалися, вона була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами та надати свої пояснення з приводу скарги; вважає, що спірний наказ відповідача, як і рішення Комісії з розгляду скарг порушують її право на працю.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2019 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації відбувся розгляд скарги директора приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" Дрозда Р.А. від 12.12.2018р. №12/2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 року за №40442-33-18 (із доповненнями до неї від 15.01.2019р. №15/2 та від 22.01.2019р. №22/2, відповідно зареєстрованими в Мінюсті за №2107-33-19 та №2279-33-19), на рішення та дії, пов'язані з проведенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ПП Фірма "АМН транс".
Висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25.01.2019р. було рекомендовано: задовольнити скаргу приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" від 12.12.2018р. №12/2, з доповненнями до неї від 15.01.2019 та 22.02.2019р у повному обсязі, скасувати оскаржувані рішення про державну реєстрацію від 11.12.2018р. за №44530944, №44531296, №44532559 прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_6 та тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
На підставі оскаржуваного висновку Міністерством юстиції України 28 січня 2019 року прийнято наказ №240/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", відповідно до якого, скарги приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" задоволено у повному обсязі, оскаржувані рішення про державну реєстрацію від 11.12.2018р. за №44530944, №44531296, №44532559 прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_6 були скасовані, а пунктом 4 цього наказу заблоковано приватному нотаріусу ОСОБА_6 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовано норми Конституції України, норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV, норми Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, норми Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 січня 2016 року № 37/5.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV, Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128), Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Мін'юсту від 12 січня 2016 року № 37/5 (далі - Положення № 37/5).
При цьому, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріус є державним реєстратором.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України
Тобто, на час виникнення та існування спірних правовідносин нормами чинного законодавства Мін'юст був уповноважений на розгляд скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії, за винятком реєстраційних дій, проведених на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
А саме, процедуру розгляду відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора прав, суб'єкта державної реєстрації прав, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами, визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (Порядок №1128).
За змістом пункту 2 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
Відповідно до пункту 2 розділу І, пунктів 1, 8 розділу ІІІ Положення Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.
Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у п. 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);
2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;
3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:
1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято на підставі висновку Комісії.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідача щодо оформлення та видачі оскаржуваного висновку і наказу, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.
Так, згідно з п.п. 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, враховуючи зазначені приписи, суд першої інстанції дав правильну критичну оцінку твердженням відповідача, щодо повідомлення приватного нотаріуса про проведення засідання комісії 25.01.2019 року, враховуючи наступне.
Так матеріали справи містять копію листа МЮУ від 10.01.2019р., направленого на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_6, при цьому будь-яких доказів відправлення такого листа на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Отже відсутні докази повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 про час і місце розгляду скарги.
Стосовно посилання представника відповідача на роздруківку оголошення з сайту Мін'юсту, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що це не є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання, оскільки з оголошення не вбачається, якою датою, та в якій годині воно було розміщено на сайті.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту Мін'юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.
Як зазначено вище, копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначена норм була порушена суб'єктом владних повноважень. Так, під час розгляду справи представником відповідача не надано доказів, стосовно надсилання та отримання позивачем документів стосовно поданих скарг та доказів, які б свідчили про ознайомлення приватного нотаріуса ОСОБА_6 із скаргами та датою проведення їх розгляду, таким чином підтверджена наявність порушення з боку відповідача процедури розгляду скарг у частині обов'язку відповідача запросити як заінтересовану особу приватного нотаріуса ОСОБА_6, завчасно надати їй копії скарг та доданих до них документів і повідомити про дату, час і місце розгляду цих скарг.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.
З матеріалів справи вбачається, що будучи присутньою на засіданні Комісії, що підтверджується наданими відповідачем до відзиву на позов додатками, приватний нотаріус ОСОБА_6 надала Комісії пояснення та документи на 43 аркушах, відповідно до яких зазначила наступне.
11 грудня 2018 року через ДП "Національні інформаційні системи" позивачці стало відомо, що в період часу з 11:51 до 12:26 11.12.2018р. невідомі особи провели перереєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 230081661101, 2060061101 , 926270632224 в результаті несанкціонованого проникнення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно яке було вчинено дистанційно, шляхом несанкціонованого втручання від імені нотаріуса як реєстратора до державних реєстрів, скориставшись її особистим ключем електронного цифрового підпису.
Описані дії були вчинені зокрема стосовно земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада.
При цьому, зазначені дії, зокрема рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2018р. за №44530944, №44531296 та №44532559 приватним нотаріусом ОСОБА_6 не вчинялись, заяви про реєстраційні дії за №№31672668, 31673058, 31674526 до приватного нотаріуса ОСОБА_6 не надходили.
Так, 12 грудня 2018р. приватний нотаріус ОСОБА_6 (позивач) особисто в порядку ст. 214 КПК України звернулась до Дніпровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області із заявою про зазначені вище обставини.
Заяву зареєстровано в Дніпровському відділі поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області 12.12.2018р. відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення.
13 грудня 2018р. приватний нотаріус ОСОБА_6 (позивач) звернулась до ДП "Національні інформаційні системи" МЮУ в Дніпропетровській області із листом про блокування її доступу до Єдиних та Державного реєстрів Міністерства Юстиції України за її ключем та про зміну всіх паролів доступу.
Того ж дня, 13 грудня 2018 року позивач звернулась до Придніпровського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України де теж подала відповідну заяву про наведені вище незаконні дії невстановлених осіб.
За заявою від 12 грудня 2018 року Дніпровським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.12.2018р. внесено кримінальне провадження за № 120180404400001790 за ч.1 ст.190 КК України (шахрайство).
За заявою від 13 грудня 2018 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2019р. внесено кримінальне провадження за № 12019040000000021 за ч.1 ст.361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів).
В зазначеному кримінальному провадженні позивачка набула статус потерпілої.
Будучи допитаною в якості потерпілої в цьому кримінальному провадженні, приватний нотаріус ОСОБА_6 повідомила, що не вчиняла жодних реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, а ці дії були вчинені від її імені невідомими особами шляхом несанкціонованого он-лайн доступу до її комп'ютеру та ключів до державних реєстрів.
На засіданні Комісії приватний нотаріус ОСОБА_6 надала висновок від ТОВ "Лабораторія комп'ютерної криміналістики" №19/4КТ-1 від 23.01.2019р. щодо дослідження жорсткого диску комп'ютера приватного нотаріуса ОСОБА_6 через який були здійснені незаконні та несанкціоновані дії.
Так, за висновками експерта ТОВ "Лабораторія комп'ютерної криміналістики" Денисенко С.М. , який має досвіт у криміналістичній галузі, встановлено, що:
на накопичувачі на жорстких магнітних дисках SeagateST250DM000, s/n9VYHYT04 комп'ютера приватного нотаріуса ОСОБА_6, наявне встановлене програмне забезпечення TeamViewer для віддаленого доступу до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
прихований файл установки програмного забезпечення TeamViewer надійшов на комп'ютер приватного нотаріуса ОСОБА_6 як вкладення у повідомленні електронної пошти ще 06.07.2017 року;
віддалене управління комп'ютером здійснювалось з допомогою програмного забезпечення TeamViewer через сервер infooffice1.com, через сервер 5.154.196.164.98 за допомогою програмного забезпечення RMS через сервер 109.196.164.98;
11.12.2018р. з використанням віддаленого підключення, вилучених паролів доступу, віддаленого підключення апаратного ключа захисту приватного нотаріуса ОСОБА_6 . невстановленими особами було здійснено підключення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від імені приватного нотаріуса ОСОБА_6 та в період часу з 11:51 до 12:26 11.12.2018р. з використанням її облікових даних з невстановленого комп'ютера було виконано реєстраційні дії за заявами №№31672668, 31673058, 31673605, 31674526.
У Висновку Комісії з розгляду скарг від 25.01.2019 року зазначено, що оскаржувані приватним підприємством Фірма "АМН ТРАНС" рішення приватного нотаріуса ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2018р. за №44530944, №44531296, №44532559 вчинені на підставі саме заяв за №№31672668, 31673058, 31674526, тобто тих, що вказані й у висновку експерта.
Отже, зазначеним висновком встановлено, що реєстраційні дії з приводу об'єктів нерухомого майна, щодо якого розглядалась скарга директора приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" Дрозда Р.А. на Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 25.01.2019р., приватним нотаріусом ОСОБА_6 не вчинялись, а були здійснені з іншого невстановленого комп'ютера з використанням облікових даних (паролю доступу та електронного ключа) приватного нотаріуса ОСОБА_6 , через віддалене управління.
Всі зазначені пояснення та докази в їх обґрунтування позивачка надавала на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 25.01.2019р., натомість вони не були прийняті або враховані, не були зазначені в висновку Комісії та в наказі Міністерства юстиції України, отже, вказаним обставина не було надано оцінки, що дає можливість такі рішення відповідача визнати невмотивованими.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно зазначив, що в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що у висновку Комісії та Наказі, не вказано підстави та обґрунтування застосування до позивача міри реагування у вигляді блокування доступу до Реєстру на 4 (чотири) місяці.
Зокрема, обрання способів реагування (серед визначених у пункті 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), у випадках дійсно встановленого порушення у сфері державної реєстрації речових прав - перебуває у площині дискреційних повноважень відповідача.
Разом із цим застосування конкретного способу (способів) такого реагування повинно бути належним чином вмотивоване в конкретному рішенні суб'єкта владних повноважень.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини 3 статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний висновок та наказ, окрім констатації низки порушень з боку позивача та необхідності скасування вищезазначених реєстраційних дій, не містить жодного мотивування щодо встановлення винних дій приватного нотаріуса як реєстратора та необхідності блокування доступу позивача до Реєстру із обґрунтуванням визначення періоду такого блокування.
Слід також зазначити, що згідно з частинами 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В цьому контексті слід послатись на практику Європейського Суду з прав людини, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України", згідно з якою принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Отже, враховуючи дискреційні повноваження в питаннях визначення певного виду санкцій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що таке рішення суб'єктом владних повноважень має прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, що в даному випадку не дотримано, а визначена позивачу санкція встановлена без урахування вказаного принципу та дійсного вивчення підстав здійснення реєстраційних дій, в результаті чого відповідачем прийняте невмотивоване та необґрунтоване рішення (п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України).
Оскільки відповідачем не подано до суду будь-яких доказів того, що під час розгляду скарги директора приватного підприємства Фірма "АМН ТРАНС" Дрозда Р .А по суті запрошувалась позивачка, що їй повідомлялося про час та місце розгляду скарги, що їй направлялася копія скарг та доданих до них документів; відповідачем також не подано суду будь-яких доказів в обґрунтування законності рішення Мінюсту щодо притягнення приватного нотаріуса до відповідальності та блокуванні їй доступу до Реєстру речових прав на нерухоме майно, тому суд першої інстанції дійшов правильного до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга подана щодо задоволеної частини позовних вимог, то діючи в межах апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції іншу частину рішення суду не перевіряє на законність та обґрунтованість.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства що регулює дані правовідносини.
Права, свободи та інтереси позивача захищені рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 07.08.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.08.2019.
В повному обсязі постанова виготовлена 20.08.2019.
Головуючий суддя Ю.В. Дурасова
суддя Н.П. Баранник
суддя Л.А. Божко