14 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 340/267/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської митниці ДФС
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький) у справі № 340/267/19
за позовом Акціонерного товариства «Гідросила»
до Кіровоградської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, -
встановив:
У січні 2019 року АТ «Гідросила» звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00072 та № UA901010/2019/00073, що оформлені 29.01.2019 Кіровоградською митницею ДФС (а.с. 3-10).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 позовні вимоги задоволено.
Вказане рішення суду мотивовано протиправністю висновків Кіровоградської митниці ДФС щодо поширення на імпортовані АТ «Гідросила» товари дії антидемпінгового законодавства, оскільки вказані товари не є арматурою чи катанкою, що підтверджено висновками № 2, які були надані 15.02.2019 ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» та копіями наданих підприємством первинних бухгалтерських документів. Водночас митним органом не надано доказів законності прийняття оскаржуваних рішень. Зокрема, доказів поширення антидемпінгових заходів, передбачених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 із змінами, на спірні правовідносини (а.с. 224-227).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що відповідно до рішення №АД-390/2018/4411-05 «Про внесення змін до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» товар за УКТЗЕД 7228 30 69 00, що був імпортований АТ «Гідросила», підпадає під регулювання вказаного рішення, а його оформлення оподатковується антидемпінговим митом. Також скаржник вказав на те, що висновки № 2 ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» спростовуються тим, що при їх складанні використано ГОСТ 5781-82, чинність якого з 01.01.2019 скасовано наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 р. № 185. Зокрема, відповідно до вказаного ГОСТу вид імпортованої АТ «Гідросила» продукції відноситься до такої, що не є арматурою чи катанкою. Водночас на даний час в Україні чинний стандарт, що регламентує вимоги стосовно хімічного складу та властивостей, з яких виготовляється арматурний прокат, - ДСТУ 3760:2006, відповідно до якого склад сталі марки 18ХГТ, з якої виготовлено продукти, оподаткування яких антидемпінговим митом є предметом оскарження, задовольняє вимогам сталей, які використовуються для арматурного прокату.
Враховуючи викладені обставини, скаржник зазначає про правомірність оскаржуваних рішень та просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким залишити позовні вимоги без задоволення.
АТ «Гідросила» з апеляційною скаргою не погодилось, надало відзив на неї, у якому просило залишити вимоги скаржника без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив обставини справи щодо непоширення антидемпінгового законодавства на спірні правовідносини. Зокрема, позивач зазначив про відсутність спору щодо того, що імпортований товар є катанкою. Що стосується належності вказаного товару до арматури, то позивач вказав на те, що застосування при визначенні цього питання ГОСТу 5781-82 не вплинуло на правильність висновків № 2 ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», оскільки вказаний стандарт є дійсним у країні походження товару та відповідно до листа ДП «НДТІ» від 21.03.2019 № Д/163 може бути застосований при визначенні належності спірного товару до арматури. Також позивач звернув увагу на те, що сталь 18ХГТ не застосовується для виготовлення арматурного прокату (арматури), про що зазначено у листі Кіровоградської митниці ДФС від 10.12.2018 № 1428/8/11-70/19. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні 14.08.2019 представники позивача свою позицію, що викладена у відзиві на апеляційну скаргу, підтримали.
Скаржник, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання 14.08.2019 свого представника не направив, з клопотанням про відкладення судового розгляду до суду не звертався.
З огляду на це, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України, справу розглянуто без участі представника скаржника.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено та сторонами не заперечується, що 19.10.2018 між АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальник) та АТ «Гідросила» (покупець) укладено контракт №СГДС-367483 (а.с.24-28). Відповідно до п.1.1 зазначеного контракту постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (металопрокат) виробництва АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» по номенклатурі, кількості та у строки відповідно до додатково погоджених додатків (специфікацій), які є його невід'ємною частиною.
21.12.2018 сторони уклали специфікацію №1 до вказаного контракту (а.с.29-30).
Відповідно до контракту №СГДС-367483 від 19.10.2018 за вантажною митною декларацією № UA901010/2019/000977 позивач 25.01.2019 отримав від АТ "Оскольський електрометалургійний комбінат" товар - прокат з легованої сталі марки 18ХГТ (ГОСТ-4543-2016), який належить до групи хромомарганцевих сталей відповідно до ДСТУ 7806:2015, прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 20 мм. - 13560 кг., прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 22 мм. - 18230 кг., прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 29 мм - 20580 кг, прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 58 мм. - 16060 кг., гарячекатані, без подальшої обробки, круглого поперечного перерізу, прямі, довжиною від 3 до 6 м., не є арматурним прокатом або катанкою (а.с.31-32).
Крім того, відповідно до зазначеного контракту за вантажною митною декларацією
№ UA901010/2019/000980 позивач 25.01.2019 отримав від АТ "Оскольський електрометалургійний комбінат" товар - прокат з легованої сталі марки 18ХГТ (ГОСТ-4543-2016), якій належить до групи хромомарганцевих сталей згідно ДСТУ 7806:2015, прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 32 мм - 36100 кг, прутки з легованої сталі марки 18ХГТ діаметром 41 мм - 29660 кг, гарячекатані без подальшої обробки, круглого поперечного перерізу, прямі, довжиною від 3 до 6 м., не є арматурним прокатом або катанкою (а.с. 44-45).
Позивачем 25.01.2019 подано відповідачу митні декларації № UA901010/2019/000977 та № UA901010/2019/000980, в графі 31 яких задекларовано товар: «Прокат з легованої сталі марки 18ХГТ, яка відноситься до групи хромомарганцевих сталей згідно ДСТУ 7806:2015, прутки з легованої сталі марки 18 ХГТ, діаметром 20 мм, 22 мм, 29 мм, 58 мм, 32 мм, 41 мм, гарячекатані, без подальшої обробки, круглого поперечного перерізу, прямі, довжиною від 3 до 6 м», в графі 33 - код УКТ ЗЕД 7228 30 69 00.
29.01.2019 Кіровоградською митницею ДФС прийнято рішення про відмову в митному оформленні та надіслано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
№ UA901010/2019/00072 та № UA901010/2019/00073 (а.с.55-57, 58-60).
Підставою прийняття вказаних карток відмови вказано: «Відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-390/2018/4411-05, про внесення зміни до рішення Комісії від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», не сплачено антидемпінгове мито при імпорті товару в Україну походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами: 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Виникає необхідність внести зміни до ЕМД. Відповідно до п.36 ПКМУ № 450 від 21.05.2012, внесення змін до поданої митному органу декларації здійснюється шляхом відкликання. Відсутнє письмове звернення декларанта щодо відкликання ЕМД. Відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмовлено в оформленні електронної декларації».
У зазначеній картці відмови декларанту роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів.
Правомірність винесення Кіровоградською митницею ДФС вказаних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є предметом судового розгляду у межах цієї адміністративної справи.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Митного кодексу України та Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 №330-XIV (далі - Закон №330-XIV).
Так, враховуючи норми вказаних нормативно-правових актів, судом першої інстанції правильно встановлено, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), а об'єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.
Зокрема, п. 4 ч. 2 ст. 271 Митного кодексу України передбачено застосування в Україні антидемпінгового мита.
Згідно з ч. 4 ст. 275 Митного кодексу України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до ч. 9 ст. 280 Митного кодексу України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Пунктом 2 ст. 1 Закону №330-XIV передбачено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Комісії, за змістом ч. 5 ст. 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 16 Закону №330-XIV остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.
27.12.2017 Комісією прийнято рішення АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Росiйської Федерацiї», яким визначено, що «протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар … існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику …» та застосовані «остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
Арматурний прокат (арматура) дiаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка дiаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифiкуються згiдно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
20.04.2018 Комісією рішенням №АД-390/2018/4411-05 внесені зміни до її рішення від 27.12.2017 АД-382/2017/4411-05, а саме викладено п. 1 рішення у наступній редакції: «Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
Пунктом 2 ч. 3 ст. 44 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта щодо надання сертифікату про походження товару, зокрема у разі ввезення товару, щодо ввезення якого в Україну застосовуються заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».
Судом першої інстанції правильно встановлено та сторонами не заперечується, що для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об'єктом застосування антидемпінгових заходів, належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 зі змінами; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що країною походження товару, який був заявлений в митних деклараціях, є Російська Федерація, позивачем у митних деклараціях
№ UA901010/2019/000977 та № UA901010/2019/000980 зазначено код товару 7228 30 69 00.
Водночас відповідно до актів №1 та №2 взяття проб (зразків) товарів від 24.01.2019 представником позивача в присутності головного інспектора Кіровоградської митниці ДФС були відібрані проби товару для проведення його експертизи з метою визначення приналежності, чи є даний товар арматурою, катанкою чи прокатом сортовим сталевим гарячекатаним круглим. Відібрані зразки направлені на дослідження в Науково-інженерний центр з випробувань труб, балонів, іншої продукції і матеріалів ДП «Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» (а.с.64-67).
Відповідно до висновків №2, які були надані 15.02.2019 ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», досліджені зразки металопродукції - круги діаметром 22, 29 та 32 мм зі сталі марки 18ХГТ, сертифікати якості за №№ 0648523 від 09.01.2019, 0648525 від 09.01.2019, 0648524 від 09.01.2019, 0648521 від 09.01.2019, 0648954 від 11.01.2019, 0648953 від 11.01.2019, мають всі ознаки виду продукції прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 4543-2016 і ГОСТ 2590-2006, та не є арматурою чи катанкою (а.с.119-140).
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу правильно зазначено про відсутність спору, що імпортований товар є катанкою.
Що стосується належності його до арматури, то колегія суддів при вирішенні цієї справи приймає до уваги посилання позивача на те, що арматурний прокат класифікується за: ДСТУ 3760:2006; ГОСТ 5781:82; ГОСТ 10884-94; ГОСТ 34028-2016; ТУ У 27.1-23365425-652:2010. Тобто, у тому числі за ГОСТ 5781:82, який втратив чинність з 01.01.2019, що сторонами не заперечується.
Водночас колегія суддів зазначає, що Законом України від 05.06.2014 № 1315-VII «Про стандартизацію», який набув чинності 03.01.2015, в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (далі - СОТ), імплементовані положення Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі, зокрема Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів, та впроваджені міжнародні та європейські принципи стандартизації.
Насамперед це стосується принципу добровільного застосування національних стандартів, який викладено у п. 4 ч. 2 ст. 4 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію», в яких зазначено, що національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Також слід звернути увагу на визначення, яке дає Закон України «Про стандартизацію» терміну «стандарт», а саме: «стандарт» - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Отже, законодавством передбачено, що після прийняття національним органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено відповідно до встановлених процедур, він стає національним стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на нього в інших документах.
Якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації - він вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний «текст». Але слід враховувати і те, що стандарт встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері.
Тобто, за умови добровільності застосування стандарту, але з метою мати будь-які інструкції, правила тощо, які впорядковують діяльність у тій чи іншій сфері, може застосовуватися не чинний ГОСТ (національний стандарт), якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності.
З огляду на це, колегія суддів приймає до уваги позицію ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», викладену у листі № Д/163 від 21.03.2019, та погоджується з твердженням позивача, що застосування у висновках № 2 нечинного в Україні ГОСТу 5782-82 жодним чином не вплинуло на їх правильність, оскільки дослідження хімічного складу продукції проводилось на приналежність її до арматурного прокату як до діючого в Україні ГОСТу 10884-94, так і до ГОСТу 5781-82, який хоч і втратив чинність, але, є діючим у країні походження товару та може бути використаний з метою впорядкування вказаного питання як звичайна інструкція.
Крім того, відсутність належності імпортованого позивачем товару до арматури та його застосування лише у власному виробництві підтверджено копіями первинних бухгалтерських документів, що підтверджують видачу матеріалів (отриманого товару) у виробництво (а.с.162-183).
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається в результаті проведення відповідно до процедур, визначених Законом №330, антидемпінгового розслідування відносно товару, який є об'єктом відповідного розслідування (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону№330-XIV).
Ініціювання такого розслідування відбувається шляхом подання в порядку ст. 12 Закону №330 скарги національним товаровиробником, з обов'язковим зазначенням товару (включаючи його повний опис), про який стверджується, що він є об'єктом демпінгу.
Рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 (із змінами) прийнято щодо конкретно визначеного товару, опис якого наведено у рішенні і який може класифікуватись за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.
Проте, колегія суддів погоджується, що зазначене не означає, що всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, за переліком відповідно до рішення Комісії є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.10.2018 у справі № 804/2304/18.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.
Дані УКТ ЗЕД включно з описом і примітками застосовуються виключно для цілей класифікації товару. Отже, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату, катанки), вимоги, зокрема щодо якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо, визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Колегія суддів звертає увагу, що надані скаржником пояснення та документи не містять жодного доказу, якими би підтверджувалося, що товар, який підлягав декларуванню, підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 із змінами.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скаржником не надано доказів, які підтверджують законність прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та видачі карток відмови №UA901010/2019/00072 та №UA901010/2019/00073, оформлених 29.01.2019, тому картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 340/267/19 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21.08.2019 р.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко