Справа № 461/6235/19
Провадження № 1-кс/461/7196/19
22.08.2019 року.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного управління поліції у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, одруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000665 за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, 15 серпня 2019 року, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним у смт. Рудне по вул. Пісковій при заїзді до будинку №7 порушив вимоги Правил дорожнього руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод, або небезпеки іншим учасникам руху, з моменту виникнення небезпеки, для руху велосипедиста ОСОБА_7 , який рухався по ходу його руху, по лівому краю дороги в напрямку до вул. Лісної, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, що призвело до наїзду на малолітнього велосипедиста. У результаті вказаної ДТП велосипедист ОСОБА_7 отримав відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеня, проникаючий багатофрагментальний перелом тьмяно-потиличної ділянки зліва, множинні скальповані рани волосистої ділянки голови, та помер. Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Крім того, слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років; в результаті його дій настали тяжкі наслідки у вигляді смерті особи; останній має документи, які дозволяють виїхати за межі території України. Вважає, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Наведені обставини, на думку слідчого, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Просить слідчого суддю обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Підозрюваний суду пояснив, що він частково визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Захисник просив суд застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки такий буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи обвинувачення, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Проаналізувавши наведені в клопотанні та встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Такі обставини події кримінального правопорушення не заперечувалися в судовому засіданні і підозрюваним ОСОБА_5 .
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризику, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі.
Так, слідчий суддя не виключає, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на потерпілих.
Діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винним, він може бути позбавлений волі на строк до восьми років. Наведені вище обставини разом із суворістю можливого покарання може схилити підозрюваного також і до переховування від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обґрунтованої підозри та існування передбачених законом ризиків, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 одружений, має місце постійного проживання у смт Рудне Львівської міської ради, офіційно працевлаштований охоронцем у дошкільному закладі освіти. Дані обставини свідчать про міцні соціальні зв'язки ОСОБА_5 , які самі по собі у певній мірі спонукають підозрюваного до законослухняної поведінки.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає надмірним засобом забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у виді тримання під вартою, а прокурором не доведено, що більш м'який захід не забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України, до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано домашній арешт.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України. При цьому, домашній арешт призначається судом цілодобово.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів - до 19 жовтня 2019 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_5 :
- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду згідно виклику;
- не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон;
- не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали покласти на Залізничний відділ поліції ГУ Національної поліції у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1