23 серпня 2019 року місто Київ
справа № 357/13860/18
провадження №22-ц/824/10478/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Мазурик О.Ф., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року, ухвалене у складі судді Цукурова В.П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У листопаді 201 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 20 серпня 2011 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 26 травня 2016 року на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.. У шлюбі у них з відповідачем народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з нею. Між нею та відповідачем не досягнуто домовленості щодо утримання їх спільної дитини. Відповідач надає кошти на утримання дитини після неодноразових нагадувань і в різних сумах, а тому вона змушена звернутися до суду про присудження аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. В обґрунтування розміру аліментів посилалась на те, що дочка часто хворіє, що потребує витрат на діагностику та лікування, відвідує різноманітні дошкільні навчальні заклади, а це потребує значних грошових коштів. Відповідач являється приватним підприємцем, є достатньо забезпеченою людиною, а тому може платити аліменти в такому розмірі для утримання та забезпечення належного рівня життя дитини.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2800 грн. щомісяця, починаючи з 23 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру стягнутих аліментів, стягнути з нього аліменти на утримання доньки в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 23 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення є незаконним та недостатньо обґрунтованим, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що судом недостатньо враховано, що в даний час він перебуває в іншому шлюбі, на його утриманні знаходиться малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина не працює, оскільки доглядає за дитиною, а також на його утриманні знаходиться дочка дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно хворіє та перебуває на обліку у медичних закладах. Крім того, посилався на те, що він в даний час не має стабільного доходу, оскільки, яким він займався протягом тривалого часу зараз практично припинив приносити доходи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, посилалась на те, що судом були враховані обставини, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, а саме, що на його утриманні знаходиться дружина та малолітня дочка.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 2011 року по 26 травня 2016 року.
7 грудня 2013 року від шлюбу у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Малолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з матір'ю та відвідує дошкільний навчальний заклад комбінованого типу № 2 «Берегиня» Білоцерківської міської ради Київської області, група 4 «Барвінок» з 8 листопада 2016 року.
Крім того, ОСОБА_3 відвідує заняття з хореографії з 1 вересня 2017 року в ПП «Школа мистецтв «Еврика». Оплата за навчання становить 400 грн. на місяць. Оплату за навчання вносить ОСОБА_1 .
При цьому позивач періодично звертається до лікувальних закладів з приводу лікування дитини, що підтверджується довідками «Київської обласної лікарні № 2» від 31 жовтня 2018 року, довідкою ПП «Беладент» від 19 листопада 2018 року та консультаційними висновками.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із справедливих й розумних критеріїв належного розміру аліментів, з метою забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини, враховуючи майновий стан сторін та інші передбачені законом обставини, суд визначив розмір аліментів у сумі 2800 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Встановивши, що малолітня дочка сторін проживає з матір'ю, знаходиться на її утриманні, а відповідач постійно, в достатньому розмірі допомоги на утримання дочки не надає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач вправі вимагати стягнення аліментів з відповідача на підставі рішення суду. Право визначати спосіб стягнення аліментів належить позивачці ОСОБА_1 , з якою проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував стан здоров'я дитини, матеріальний стан відповідача, рівність батьків у виконанні обов'язку по утриманню дитини до її повноліття, а також виходячи із доведеності позивачкою позовних вимог, дійшов правильного висновку, що відповідач здатен забезпечити сплату аліментів на утримання доньки в сумі 2800 грн. щомісячно і такий розмір аліментів є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також на даному етапі забезпечить дитині з боку відповідача належне утримання.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом при ухваленні рішення не враховано, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, дружина, яка не працює та здійснює догляд за дитиною, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ці обставини судом установлені і враховані при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню.
Посилання відповідача на те, що на його утриманні також знаходиться дочка дружини від іншого шлюбу, яка постійно хворіє, перебуває на обліку у медичних закладах, на її лікування потрібні значні кошти, не заслуговують на увагу, оскільки обов'язок утримання доньки дружини відповідача має виконувати її батько.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідач не має стабільного доходу, а його бізнес, яким він займався протягом тривалого часу зараз практично припинив приносити доходи, також не можуть бути прийняті в якості підстав для зміни розміру стягнутих аліментів, оскільки відповідач за станом здоров'я та за віком є працездатною людиною і може забезпечити виплату аліментів на утримання доньки у розмірі 2800 грн. на місяць.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: О.Ф.Мазурик
А.М. Стрижеус