Справа №461/5090/19
Провадження №2/461/1193/19
20 серпня 2019 року Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого-судді Волоско І.Р.,
з участю: секретаря судового засідання Скаб В.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 19.05.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК.3069407 (надалі - Договір), яким було забезпечено автомобіль «Dodge», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За цим Договором (поліс ЦВ) ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов'язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов'язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
28.10.2017 року у м. Львів на вул. Архипенка, 24 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля «Dodge», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2017 року Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» сплатило власнику пошкодженого автомобіля «Dodge», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 10538,20 грн., тому набуло в порядку регресу на підставі абз. «в», «ґ» п.38.1.1ст.38 Закону від 01.07.2004 №1961.
Просить суд стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Позивача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 10 538,20 грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 20 копійок) та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про проведення розгляду справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з мотивів наведених у відзиві, додатково надала пояснення про те, що страхова компанія не повинна була виплачувати потерпілому суму страхового відшкодування, оскільки учасниками ДТП не повідомлено страховика про подію у встановлені законом строки. Відтак, на її думку, позивачем здійснено необґрунтовану виплату страхового відшкодування.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Судом встановлено, що 19.05.2017 року між ПрАТ «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК №3069407 за яким страховик зобов'язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Dodge», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ліміт відповідальності 100000 грн., франшиза 00 грн., строк дії договору з 21.05.2017 року по 20.05.2018 рік (а.с.45).
28.10.2017 року у м. Львів на вул. Архипенка, 24 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля «Dodge», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2017 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак, останню звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
Частина 6 статті 82 ЦПК України передбачає, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Після ДТП потерпілий ОСОБА_4 звернувся 13.11.2017 року до Страхової компанії «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку у зв'язку з вказаною ДТП та пошкодженням автомобіля «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.48-54).
Вказана подія ДТП була визнана страховим випадком.
Відповідно до Звіту №SOS-171114-2253044 від 27.11.2017 року, здійсненого за замовленням СК «ПЗУ», вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Fiat Ducato», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 11221 грн. 79 коп. (а.с.58-62).
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. №1961 (далі Закон від 01.07.2004 р. №1961), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування, страхового акту UA2017111300009/L01/01 від 01.02.2018 року, платіжного доручення №11419 від 01.02.2018 року, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілого ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 10538 грн. 20 коп.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач також посилається як на підставу для стягнення в порядку регресу на те, що відповідач письмово не повідомив позивача про настання страхової події протягом трьох робочих днів після настання ДТП.
Відповідно до пп. «ґ» п. 38.1.1 ст. 38.1 Закону від 01.07.2004 №1961, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону від 01.07.2004 №1961, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року в справі № 6-284ц15, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що посилання суду лише на вимоги статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є недостатніми.
Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені, підтверджені матеріалами справи, перевірені позивачем та не заперечуються ним.
Відповідач у встановленому порядку не повідомив Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» про дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 5 ст. 21 Закону про України «Про страхування» та п. 33.1.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
07.12.2018 року на адресу Відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування.
03.01.2019 року зазначену вимогу було отримано Відповідачем, однак жодних дій,
спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку, з боку ОСОБА_1 здійснено не було.
Разом з тим, доводи відповідача про необґрунтованість страхового відшкодування спростовані матеріалами справи.
Оскільки Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором страхування, це призвело до порушення прав Позивача на відшкодування шкоди. Станом на 05.07.2019 р. суму страхового відшкодування не повернуто.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10538,20 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1921грн. 00 коп.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,
Позов приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 10 538,20 грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 20 копійок) та суму сплаченого судового збору в розмірі 1921 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне рішення складено 22 серпня2019 року.
Суддя І.Р. Волоско