Справа № 461/6261/19
Провадження № 1-кс/461/7255/19
21.08.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2019 року,
Заявник звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2019 року. В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 17.08.2019 року він звернувся до начальника Галицького ВП ГУНП у Львівські й області із заявою про злочин. Проте жодного рішення про реєстрацію заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ним отримано не було. Просить суд зобов'язати слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області виконати усі вимоги ч.1 ст.214 КПК України та внести відомості про злочин за ст.ст.161, 365 КК України за заявою ОСОБА_3 від 17.08.2019 року в ЄРДР.
У судовому засіданні заявник підтримав скаргу з мотивів наведених у ній.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши скаргу та подані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 17 серпня 2019 року звертався до начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення невідомими особами злочинів, передбачених ст.ст.161, 365 КК України.
Положення ч.1 ст.214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дана норма КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 року №1377, де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведена правова позиція також закріплена у Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши вищевказані норми закону та обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки відсутня бездіяльність слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області, яка відповідно до ст.303 КПК України підлягає оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі засаді змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом у їх переконливості.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Частиною 1 статті 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2019 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1