23 серпня 2019 року справа №243/323/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2019 року у справі №243/323/19 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Волкової-Дерюги Ірини Василівни, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції, про скасування постанову про накладення адміністративного стягнення ,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2019 року у справі №243/323/19.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 286 цього Кодексу, відповідно до ч. 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2019 року у справі №243/323/19 подана до суду першої інстанції 20 серпня 2019 року, тобто після сплину десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого в цій категорії справ.
В клопотанні про поновлення строку зазначено, що рішення суду першої інстанції апелянт отримав 09.08.2019 року, тому має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки саме з цієї дати позивачу стало відомо про результати розгляду справи.
З приводу вказаного клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 24 липня 2018 року в справі № 211/797/18, норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.
Тобто, відсутність учасника справи в судовому засіданні та отримання копії оскаржуваного рішення після сплину строку на його апеляційне оскарження не є поважною підставою для поновлення такого строку.
Крім того, з тексту рішення Слов'янського міськрайонного суду від 01 липня 2019 року вбачається, що позивач був присутній в судовому засіданні.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Слов'янського міськрайонного суду від 01 липня 2019 року у справі № 243/323/19 було оприлюднено 05 липня 2019 року.
Тобто, починаючи з 05.07.2019 року апелянт мав можливість ознайомитися з повним текстом рішення та звернутися з апеляційною скаргою.
Твердження апелянта, що оскаржуване рішення він отримав 09.08.2019 року не підтверджено жодними доказами.
Суд зазначає, що пасивна поведінка апелянта не може вважатися поважними обставинами пропуску строку.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та задоволення клопотання апелянта про поновлення цього строку.
Таким чином, апелянту необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази, якщо такі є.
Керуючись ст. ст. 169, 286, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Визнати неповажними підстави, вказані в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2019 року у справі №243/323/19 - залишити без руху для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д. Компанієць