23 серпня 2019 року справа №200/6582/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Арабей Т. Г., розглянувши апеляційну скаргу Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 200/6582/19-а (головуючий суддя І інстанції Галатіна О.О.), складене у повному обсязі 18 червня 2019 року у м. Слов'янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року в якій Пенсійним фондом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору.
З приводу зазначеного клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, тому клопотання Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт до апеляційної скарги не долучив платіжне доручення про сплату судового збору на оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.2).
Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено позовну вимогу немайнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити - 1 152,60 грн. (1 921*0,4*150%) та належним чином це підтвердити.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101.
До того ж , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, 24 червня 2019 року судом першої інстанції прийнято спірне рішення, яким адміністративний позов фізичної особи задоволено.
Спірне рішення отримано відповідачем 02 липня 2019 року, що вбачається з відмітки на повідомленні про поштове відправлення (а.с. 25).
Апеляційна скарга в порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України подана до суду першої інстанції 13 серпня 2019 року, тобто, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом пропущено (а.с. 29).
В апеляційній скарзі апелянт просив, серед іншого, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі.
В обґрунтування причин пропуску строку апелянт посилається на право на подання апеляційної скарги.
З приводу зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що причини, викладені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі не можна вважати поважними, оскільки відсутні підстави, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
За таких обставин, апелянту до суду необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Апелянтом при поданні апеляційної скарги не додано її копію для позивача, що підтверджується актом Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-
Відмовити у задоволенні клопотання Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 200/6582/19-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення та копії апеляційної скарги для позивача.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Арабей Т. Г.