Єдиний унікальний номер №440/1781/18
Провадження № 2-а/440/99/2019
21 серпня 2019 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду м. Буськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Буського ВП Кам'янко-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Ідзика Петра Івановича (м. Буськ, вул. Київська, 3, Львівської області) про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Буського ВП Кам'янко-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Ідзика Петра Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2018 року серії НК № 936322 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Просить суд скасувати зазначену постанову відповідача, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що відповідачем відносно нього було винесено постанову від 22.08.2018 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, начебто за порушення ним вимог дорожнього знаку п. 2.2 ПДР України (порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки), чого, як стверджує позивач, він не допускав, вважає оскаржувану постанову відповідача як таку, що винесена незаконно. Відтак, просить дану постанову скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 19.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Крім того, сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається із оскаржуваної постанови поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Буського ВП Кам'янко-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Ідзика Петра Івановича від 22.08.2018 року серії НК № 936322, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., позивач ОСОБА_1 22 серпня 2018 о 22.00 год., керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Петрушевича, що в м. Буську в сторону смт. Красне, при виїзді на автодорогу Т1806 здійснив проїзд перехрестя без зупинки на вимогу знаку 2.2, чим порушив п. 2.2 ПДР «Проїзд без зупинки заборонено», скоївши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Зокрема, як встановлено частиною 1 статті 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст.280 КпАП України КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в Постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами та доповненнями) при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертизи.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема не зазначено свідків даної події.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд надає віри показам позивача, обставини, які б їх спростовували, суд не знаходить, а тому кладе їх в основу рішення.
Згідно ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 242-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії НК № 936322 від 22.08.2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. Б. Кос