328/1784/19
21.08.2019
21 серпня 2019 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Курдюкова В.М., при секретарі судового засідання Ладики М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області за спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , яким просить визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат, житлова площа 35,0 кв.м, загальна площа - 50,5 кв.,м, укладеного між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 на товарній біржі «Правобережна», реєстраційний номер №Т-156 від 21.05.1999 року.
Позов обґрунтовує наступним.
21 травня 1999 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу було укладено на Запорізькій товарній біржі «Правобережна» 21 травня 1999 року, реєстраційний номер Т-156 і зареєстровано в Токмацькому бюро технічної інвентаризації, про що вчинений реєстраційний напис на документі на право особистої власності.
Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем були звільнені всі жилі приміщення, передані ключі, відповідач знялася з реєстрації за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін не заявляв.
Позивач використовує квартиру для постійного проживання, місце проживання позивача зареєстроване за вказаною адресою, позивач регулярно сплачує комунальні платежі та утримує квартиру в належному санітарно-технічному стані.
В зв'язку з сімейними обставинами у позивача виникла необхідність продати належну квартиру позивача.
На часі укладення договору купівлі - продажу позивач ні відповідач не знали, що правочин за вимогами статті 47 ЦК України (в редакції 1963 р.) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до статті 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
На сьогодні позивач не має можливості повноцінно, як власник квартири володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу квартири.
Між сторонами була досягнута згода за всіма істотними умовами договору. Свої зобов'язання позивач виконала повністю, коли передала гроші за придбану квартиру, що вбачається з п.6 вказаного договору.
Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 25.07.2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечує, відзив на позов не надала.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21 травня 1999 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу було укладено на Запорізькій товарній біржі «Правобережна» 21 травня 1999 року, реєстраційний номер Т-156 і зареєстровано в Токмацькому бюро технічної інвентаризації, про що вчинений реєстраційний напис на документі на право особистої власності.
Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем були звільнені всі жилі приміщення, передані ключі, вона знялася з реєстрації за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін не заявляв.
Позивач використовує квартиру для постійного проживання, місце проживання позивача зареєстроване за вказаною адресою, позивач регулярно сплачує комунальні платежі та утримує квартиру в належному санітарно-технічному стані.
В зв'язку з сімейними обставинами у позивача виникла необхідність продати належну квартиру позивача.
На сьогодні позивач не має можливості повноцінно, як власник квартири володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Згідно із ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у випадку недодержання вимог про письмову форму, укладений усно і одна із сторін здійснила дії, а інша сторона підтвердила їх здійснення шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Таким чином, для деяких видів правочинів загальним правилом є визнання їх недійсними у разі порушення вимог відносно форми такого правочину. Однак із цього правила є виключення. Якщо такий правочин укладений усно і одна із сторін здійснила дії а інша сторона підтвердила їх здійснення шляхом прийняття виконаного, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Позивач виконала дії по купівлі квартири шляхом передачі грошової суми, а відповідач, підтвердив її дії шляхом отримання грошей (продажу) та передачі їй цієї квартири.
На підставі ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює згідно із законом з власної волі, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, а саме із правочинів. Право власності виникає на підставі різних юридичних фактів. Підстави набуття права власності розрізняють на первинні та похідні. Первинні підстави визначають набуття права власності на річ незалежно від прав на неї інших осіб. При використанні похідних підстав право власності базується на праві власності колишнього власника.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Таким чином суд вважає, що даний правочин може бути судом визнаний дійсним та за позивачем може бути визнано право власності на вищевказану квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат, житлова площа 35,0 кв.м, загальна площа - 50,5 кв.,м, укладеного між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 на товарній біржі «Правобережна», реєстраційний номер № НОМЕР_1 від 21.05.1999 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: