про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/710/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви б/н б/д
позивача: Приватного підприємства «ТЕДД», вул. Івана Мазепи, 62-А, офіс 3, м. Чернігів, 14014
до відповідача: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, буд. 7, м. Чернігів, 14000
про скасування рішення міськради, визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди,
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про:
- визнання незаконним та скасування пункту 14 рішення Чернігівської міської ради «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам» №33/VII-26 від 21 серпня 2018 року, яким позивачу відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ), площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 ;
- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки №3530 від 18.12.2012, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1000га, розташованої в АДРЕСА_1 , укладеного між відповідачем та позивачем;
- визнання укладеною додаткової угоди від 15 жовтня 2015 року до договору оренди земельної ділянки №3530 від 18 грудня 2012 року, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1000га, розташованої в АДРЕСА_1 , та викласти пункт 6 в наступній редакції: «договір укладено до 08 жовтня 2021 року».
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням оспорюваним рішенням №33/VII-26 від 21 серпня 2018 року прав та інтересів позивача, як орендаря земельної ділянки.
Аналіз змісту позовної заяви та доданих до неї документів свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають додаватися документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви позовні вимоги полягають у скасуванні рішення міської ради, визнанні поновленим договору оренди та визнанні укладеною додаткової угоди, а отже в позовній заяві об'єднано три позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить судовий збір, розмір та порядок сплати якого встановлюються законом.
Відповідно до приписів ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду, зокрема, позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється за ставкою, визначеною пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, в силу абз. 2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, звертаючись до Господарського суду Чернігівської області із позовною заявою, в якій об'єднано три окремі позовні вимоги немайнового характеру, позивач мав сплатити 5763грн. судового збору (3*1921грн.) ,та додати до позовної заяви докази сплати судового збору.
Позивачем на підтвердження доказів сплати судового збору додану квитанцію №43631262 від 15.08.2019, з якої вбачається, що ним за подання позовної заяви сплачено судовий збір лише в сумі 1900грн., що є менше встановленого законом розміру, а тому не приймається судом як належний доказ сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі.
Інших доказів сплати суми судового збору у встановленому розмірі не надано.
Оскільки позивачем не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, тому суд доходить висновку, що позивачем не дотримано вимог п.2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна Приватного підприємства б/н б/д має бути залишена без руху для надання позивачу строку для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись ст. 123, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання ухвали суду від 23.08.2019 про залишення позовної заяви без руху усунути недолік позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі в сумі 5763грн.50 коп., або доказів доплати судового збору в сумі 3863грн.
3. Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвалу підписано 23 серпня 2019 року.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.Г. Оленич