ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.08.2019Справа № 910/11228/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Утн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Арт-Буд»
про стягнення 512032,46 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Утн» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Арт-Буд» про стягнення 512032,46 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1921 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позову, позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 512032,46 грн. Водночас, докази сплати судового збору в розмірі 7680,49 грн. у позовній заяві відсутні, натомість позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вказане клопотання мотивоване тим, що майновий стан підприємства наразі є незадовільним, у власності підприємства відсутнє ліквідне майно, а з жовтня 2016 року ним фактично не здійснюється фінансово-господарська діяльність. Позивач також зазначає, що станом на 31.05.2019 має дебіторську заборгованість в сумі 719352 грн.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Суд зазначає, що обов'язок по доведенню наявності обставин для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати покладається на заявника.
Так, положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати лише за наявності виняткових обставин.
Суд може відстрочити сплату судового збору з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Разом із цим, на підтвердження відсутності грошових коштів на рахунку позивачем надано довідку ПАТ КБ «Приватбанк» про рахунок і залишок коштів лише від 28.09.2017, а не станом на теперішній час. Жодних інших доказів майнового стану позивача останнім до матеріалів позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано.
Таким чином, позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору, а також, не додано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів.
Крім того, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, згідно із якою вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 7680,49 грн., відповідні докази чого надати до суду.
Пунктом 9 частини 3 статті 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте, позивачем до позовної заяви такий розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, не додано.
Частиною 2 статті 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 2 статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Однак, надані позивачем копії договорів поставки від 25.03.2016 № ГУ-0296, від 26.03.2016 № ГУ-0299, від 27.03.2016 № ГУ-0304, від 29.03.2016 № ГУ-0310, від 31.03.2016 № ГУ-0313, від 13.01.2016 № ГУ-0163, від 18.12.2016 № ГУ-0700 не містять чіткого зображення тексту, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити їх зміст.
Таким чином, позивачу необхідно подати вказані договори в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів є описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
В описі вкладення зазначено лише про направлення відповідачу копій договорів поставки з актами, але не вказано які саме (номера та дати) вказаних документів були відправлені відповідачу.
За таких обставин, неможливо дійти висновку про направлення позовної заяви від із всіма доданими до неї документами відповідачу, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати до суду такі докази (опис вкладення із зазначенням переліку направлених додатків).
Оскільки вказана позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам Господарського процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Утн» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Утн» без руху.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант-Утн» подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали:
- докази сплати судового збору в розмірі 7680,49 грн.;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- оригінали або належним чином засвідчені копії договорів поставки від 25.03.2016 № ГУ-0296, від 26.03.2016 № ГУ-0299, від 27.03.2016 № ГУ-0304, від 29.03.2016 № ГУ-0310, від 31.03.2016 № ГУ-0313, від 13.01.2016 № ГУ-0163, від 18.12.2016 № ГУ-0700;
- опис вкладення із зазначенням переліку направлених додатків відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 23.08.2019.
Суддя К.В. Полякова