73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.07.2007 Справа № 16/163-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована впроваджуюча науково сільськогосподарська компанія "Август", м.Одеса
до Білозерської районної державної адміністрації, смт.Білозерка Херсонської області
про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним
за участю
представників сторін:
від позивача - Ляшенко І. М. довіреність №10/937 від 09.07.07
від відповідача-Станчук А. Ю. дов. № б/н від 09.07.07
Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована впроваджуюча наукова сільськогосподарська компанія “Август» (позивач) звернулась до суду з позовною заявою про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 27.03.07., укладеного з Білозерською районною адміністрацією (відповідач), оскільки відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ч.2 ст.220 ЦК України.
Відповідач не заперечує проти позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд
Білозерська районна адміністрація (Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована впроваджуюча наукова сільськогосподарська компанія “ Август» ( Орендар) уклали договір оренди земельної ділянки площею 137,78 га, яка розташована на території Олександрівської сільської Ради Білозерського району.
Договір укладений на підставі розпорядження голови Білозерської районної адміністрації від 26.01.07 № 60
Відповідно до вимог ст.14 ЗУ “Про оренду землі» зазначений договір було укладено сторонами у письмові формі за типовою формою, затвердженою КМ України та згідно вимог чинного законодавства.
Зазначений договір 03.06.04 був зареєстрований у Херсонській філії центру державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040473300048.
Відповідно до ст.124 ЗК України передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст.125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
Відповідно до ст.126 ЗК України право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до приписів ст.14 ЗУ “ Про оренду землі» договір оренди укладається у письмові формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Із огляду на встановлений факт укладення договору, його державної реєстрації, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов до висновку, що договір оренди укладений відповідно до приписів земельного законодавства та з дотриманням форми договору і порядку набуття ним чинності. В зв'язку з викладеним, підстави для визнання його не дійсним через відсутність нотаріального посвідчення відсутні, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язкової умови набуття чинності договору оренди земельної ділянки нотаріального посвідчення.
Посилання позивача на приписи ст.220 ЦК України безпідставне, оскільки згідно приведеної норми нотаріальне посвідчення правочину підлягає у випадках, передбачених законом або за домовленістю сторін. Як витікає із спірних правовідносин, законодавством не передбачене нотаріальне посвідчення договорів оренди землі, такої домовленості сторін не було досягнуто при укладенні цього договору.
Посилання позивача на ч.2 ст.290 ГК України суд до уваги не приймає, оскільки спеціальним законом, який регулює правовідносини оренди земельної ділянки є Земельний кодекс України та ЗУ “ Про оренду землі», якими слід керуватися при укладенні договору оренди та користуванні земельною ділянкою. Юридичних наслідків за недотримання посвідчення нотаріально договору оренди земельної ділянки, ст.290 ГК України та чинним законодавством не передбачено.
Керуючись ст.ст. 49, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Л.М. Немченко