Справа № 369/9413/19
Провадження №1-кс/369/2957/19
19.07.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12019110200003358 від 17.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
До суду звернувся слідчий Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в кримінальному провадженні № 12019110200003358 від 17.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Свої вимоги слідчий обґрунтовував тим, що 16 липня 2019 року слідчим Києво-Святошиснького ВП ГУ НП в Київській області був проведений огляд транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz E-220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який на момент проведення огляду був припаркований навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 . Під час огляду транспортного засобу було виявлено прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Оскільки вилучені під час огляду речі могли зберегти на собі сліди вчинення злочину та вказані предмети можливо є знаряддям вчинення злочину. На підставі вимог ст.. 98 КПК України вказані речі були визнані речовими доказами.
Враховуючи викладене, слідчий просив накласти арешт на прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, який був виявлений та вилучений під час огляду транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz E-220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору 16 липня 2019 року.
Дослідивши клопотання і надані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України вилученими може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, перебуває кримінальне провадження № 12019110200003358 від 17.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Постановою слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 від 17 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019110200003358 від 17.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнано речовим доказом прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, який був виявлений та вилучений під час огляду транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz E-220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору 16 липня 2019 року.
Суд, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання, оскільки слідчий у клопотанні обґрунтував необхідність накладення арешту на вищевказане майно, який необхідний з метою збереження даного майна як речового доказу, та містить відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 170-173, 309 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, який був виявлений та вилучений під час огляду транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz E-220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору 16 липня 2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1