Справа № 369/8650/19
Провадження №1-кс/369/2734/19
29.07.2019 року м. Київ
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12014110200002160 від 19.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України,
До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12014110200002160 від 19.07.2014 року.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2019 року по справі № 369/7267/19 у межах кримінального провадження за № 12014110200002160 від 19.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України, було накладено арешт на автомобіль марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Автомобіль, на який був накладений арешт є особистою власністюОСОБА_4 , однак позбавлений права користування та розпорядження належним йому автомобілем, що порушує його права.
У клопотанні адвокат ОСОБА_3 посилалась на те, що на даний час у даному кримінальному провадженні по вказаному автомобілі проведені всі необхідні експертизи, висновки експертів отримані.
Враховуючи викладене, заявник адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 просила скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2019 року на автомобіль марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
У судове засідання адвокатОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , не з'явилася, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності.
У судове засідання представник Києво-Святошинського районного суду Київської області не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій не заперечував проти зняття арешту із автомобіля марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , розгляд клопотання просив проводити за його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2019 року накладено арешт на речі, якими користувався ОСОБА_6 , а саме: автомобіль марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та який було вилучено під час огляду місця події від 04.06.2019 року, задля забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження.
Згідно вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосовуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник начальника Центрального ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області - начальника слідчого відділення капітана поліції ОСОБА_5 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що на даний час відпала необхідність в арешті автомобіля, який було вжито в рамках кримінального провадження № 12014110200002160 від 19.07.2014 року.
Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та вважає за можливе задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, а саме з автомобіля марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Керуючись ст. ст. 2, 174 КПК України, суд-
Клопотання задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні № 12014110200002160 від 19.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України, арешт з транспортного засобу, а саме з автомобіля марки «Porsche Cayenne», номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був накладений згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1