Справа № 369/9398/19
Провадження №1-кс/369/2955/19
29.07.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12019110200002539 від 28.05.2019 року,
До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12019110200002539 від 28.05.2019 року.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що в провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110200002539 від 28.05.2019 року.
05 червня 2019 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київьскої області було винесено ухвалу про арешт майна, а саме накладено арешт на автомобіль марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .
Заявник посилався на те, що в ухвалі слідчого судді вказано про те, що необхідність в накладенні арешту на майно, а саме на автомобіль, полягала в тому, що потрібно було призначити та провести судову експертизу технічного стану транспортного засобу та проведення транспортно-трасологічної експертизи. На час звернення з вказаним клопотанням до суду вказані експертизи проведені, а висновки вказаних експертиз долучені до матеріалів кримінального провадження.
Автомобіль, на який був накладений арешт є особистою власністю ОСОБА_5 , однак з 05 червня 2019 року по теперішній час порушуються його Конституційні права як громадянина України, а саме йому обмежено у володінні та користуванні особистим автомобілем.
ОСОБА_5 є особою похилого віку, «дитиною війни», інвалідом 2-ї групи та вимушеним переселенцем із сходу України, у зв'язку з тимчасовою окупацією території України.
Враховуючи викладене, заявник адвокат ОСОБА_3 , який діє інтересах ОСОБА_4 просив скасувати арешт майна, а саме арешт з автомобіля марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який був накладений згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє інтересах ОСОБА_4 , не з'явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
У судове засідання представник Києво-Святошинського районного суду Київської області не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 надав до суду заяву, в якій не заперечував проти зняття арешту із автомобіля марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , розгляд клопотання просив проводити за його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року накладено арешт на автомобіль марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись ним.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосовуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів справи, старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що у рамках кримінального провадження № 12019110200002539 від 28.05.2019 року автомобіль марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 було визнано речовим доказом. Згідно ухвали слідчого судді від 05.06.2019 року на вказаний автомобіль було накладено арешт. Також, в рамках кримінального провадження була призначена судова експертиза технічного стану транспортного засобу. На даний час вказана судова експертиза проведена та отримано висновок судового експерта. У зв'язку з викладеним, слідчий не заперечував щодо зняття арешту із автомобіля марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 .
Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та вважає за можливе задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, а саме з автомобіля марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 2, 174 КПК України, суд-
Клопотання задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні № 12019110200002539 від 28.05.2019 року арешт з транспотрного засобу, а саме з автомобіля марки «KIA SPORTAGE», р.н. НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який був накладений згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1