"20" серпня 2019 р. Справа № 363/2345/19
20 серпня 2019 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності в порядку спадкування.
Позов обґрунтовано тим, що позивачка є дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно, що йому належало у тому числі на садовий будинок АДРЕСА_1 . 17 березня 1988 року батько прийнятий членом СТ «Надія» масиву «Дніпро» в с. Осещина. 10 серпня 1988 року ОСОБА_4 уклав шлюб з відповідачкою. 18 лютого 2008 року відповідачці видано свідоцтво про право власності на садовий будинок, а 12 січня 1999 року на неї видано Державний акт на право приватної власності на вказану вище земельні ділянку. Таким чином вважає, що спірне майно придбано її батьком та відповідачкою в шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Позивачка зазначає, що вона у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Вважає, що свідоцтво про право власності видане ОСОБА_3 на спірне майно необхідно скасувати, оскільки частина даного майна належала її батьку.
В поданій заяві про забезпечення позову представник позивача просить накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться за тією ж адресою у зв'язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо поділу вказаного майна, а тому існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно роз'яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на спірний садовий будинок видано 18 лютого 2008 року, а Державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку видано 12 січня 1999 року.
Проте суду не надано належних, допустимих і достатніх доказів про те, кому на даний час належить на праві власності вказане нерухоме майно.
Таким чином необхідних і достатніх даних для забезпечення позовної заяви не подано.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,
ухвалив:
у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя