Справа № 509/1580/19
21 серпня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Кочко В.К.,
при секретарі: Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку
Позивач просить суд, визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - буд . АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстраційного обліку у буд. АДРЕСА_2 .
Позивач надав письмову заяву про підтримку позову, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування), однак на пошту за отриманням судової повістки, копії позовної заяви з доданими до неї документами і в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за їхньої відсутності не надавали, поважності неявки не убачається.
Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача в розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
Належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред'явлення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, які є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК).
Позивач є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 19.02.2014 р.
Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов, який складений депутатом Овідіопольської селищної ради Одеської області Віхтєвою С.Д. від 01.07.2019 р. відповідачі за зареєстрованою адресою місця проживання не проживають тривалий час.
Відповідно до ч. 1 ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Суд, захищаючи права власності позивача, усуває перешкоди у користуванні цією власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачені спеціальні підстави для визнання особи такою, що втратила право на користування житлом власника: у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без поважних причин не проживають у зазначеному будинку тривалий час, втратили зв'язок і зацікавленість до вказаного житла, а тому за правилами ч. 2 ст. 405 ЦК України втрачають право на користування цим житлом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_2 та зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстраційного обліку у будинку АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_2 та зняти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку у будинку АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: В. К. Кочко