Справа № 522/14373/19
Провадження № 2о/522/496/19
22 серпня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції в Одеській області,- « про встановлення факту, що має юридичне значення»,-
Заявник звернулась до суду із заявою, по якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки, Луганської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ровеньки Луганської області.
При цьому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 в м. Ровеньки Луганської області.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Встановлення факту смерті необхідно для отримання документів про смерть, які матимуть юридичну силу.
Заявник в судове засідання не з'явилася, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
З викладених обставин суд вважає за можливе розглянути заявлені вимоги за відсутності учасників у справі на підставі наявних доказів, та в зв'язку з таким висновком вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Вирішуючи дану справу, суд також бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз'яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Родинний зв'язок між заявницею та померлим підтверджується наступними документами:
- Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Дзержинським поссоветом м. Рованьки, Ворошиловградської області, актова запис № 3, з якого вбачається, що заявниця є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Згідно лікарського свідоцтва № 292 від 29.05.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ровеньки Луганської області.
Заявницею , як доказ в обґрунтування своїх вимог, надано до суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 .
При наведених обставинах суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з таких підстав:
Згідно до ст. 316 ч.1 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Зокрема ч.1 ст. 317 ЦПК України передбачено, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У абзаці першому п. 13 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України вказав про те, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Луганська область є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Заявник ОСОБА_1 є громадянином України, проживає тимчасово в м. Одеса, її бітько - ОСОБА_2 також був громадянином України та перебував на тимчасово окупованій території України - в м. Ровеньки Луганської області, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було видано органом державної влади ЛНР лікарське свідоцтво про смерть.
Згідно ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» таке свідоцтво про смерть не є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 Вказана обставина унеможливлює оформлення необхідних документів для заявника.
Лікарське свідоцтво суд оцінює критично, однак зважаючи на зазначену вище правову позицію Вищого спеціалізованого суду України, вважає за можливе прийняти до уваги та дослідити їх для з'ясування необхідних для правильного вирішення справи обставин, та надати їм належну оцінку у їх сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та відомими суду обставинами.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.263-265, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції в Одеській області,- « про встановлення факту, що має юридичне значення»,- задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць м. Ровеньки, Луганської області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ровеньки Луганської області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р.Д. Абухін
22.08.19