Провадження № 522/1519/19
Справа № 2/522/7425/18
19 серпня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бондар В.Я.
за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач 27.04.2019 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.09.2017 року в м. Одесі по вул. Катериненській, на регульованому перехресті з вулицею Базарна сталося ДТП, транспортний засіб марки ЗАЗ № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , здійснив маневр, внаслідок якого сталося зіткнення даного транспортного засобу з автомобілем Toyota Camry з державним номерним знаком НОМЕР_3 . Постановою суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення. Страхова компанія відповідача відшкодувала позивачу 40500 грн. Фактичний розмір шкоди позивачу склав 104 588,93 грн., в той час як страхова компанія відшкодувала лише 40 500 грн., тому позивач звернувся з позовом до винної особи, щодо стягнення 64088,93 грн., що є різницею між завданою та сплаченою шкодою.
Ухвалою суду від 04.05.2018 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний день для усунення недоліків позову.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 16.05.2018 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.06.2018 року.
Підготовче засідання призначене на 20.06.2018 року було відкладено у зв'язку з поданням відповідного клопотання відповідачем, на 15.08.2018 року.
У підготовчому засіданні 15.08.2018 року протокольно суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 14.11.2018 року.
Ухвалою суду від 07.11.2018 року судове засідання у справі призначене на 14.11.2018 року постановлено проводити в режимі відеоконференції з Печерським районним судом м. Києва.
Судове засідання призначене на 14.11.2018 року не вдалося провести в режимі відеоконференції, у зв'язку зі зайнятістю зали у Печерському районному суді м. Києва, розгляд справи відкладено на 06.02.2019 року.
Ухвалою суду від 15.01.2019 року призначене на 06.02.2019 року постановлено проводити в режимі відеоконференції з Печерським районним судом м. Києва.
Проведення засідання призначеного на 06.02.2019 року в режимі відеоконференції виявилося неможливим, розгляд справи відкладено на 15.02.2019 року.
Ухвалою від 15.02.2019 року по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 21.06.2019 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2019 року.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового засіданні були повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів, ухвалює заочне рішення. Оскільки представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд розглядає справу та приймає рішення у відповідності до статті 263, 265 ЦПК України.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 17.09.2017 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Катерининській на регульованому перехресті з вул. Базарна, при повороті ліворуч, не надав перевагу в русі автомобілю Toyota Camry, державний номер НОМЕР_3 та рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого допустив зіткнення з ним. ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього штраф, що вбачається з Постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/18867/17 від 13.11.2017 року.
Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винна ОСОБА_2 доказуванню не підлягає.
ОСОБА_4 У ОСОБА_5 звернувся до АТ «СГ «ТАС «Страхування» з заявою про страхове відшкодування, та остання сплатила потерпілому 40050.00 грн., що вбачається з відповідної заяви та платіжного доручення №43931 від 07.11.2017 року.
ОСОБА_1 звертався 03.04.2018 року до ОСОБА_2 з вимогою про сплату різниці завданої та відшкодованої шкоди.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Відповідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оцінка майна представляє собою процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про що прямо зазначається у ст. ст. 3-5 цього Закону.
Згідно з ст.7, ст.10, ст. 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору про оцінку майна між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки. Замовниками оцінки можуть бути особи, яким майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.
Згідно висновку експерта №19-1248/1249 судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 17.09.2017 року, визначається рівною 120789,12 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 98495,51 грн.
Цивільна-правова відповідальність Складана ОСОБА_6 застрахована у АТ «СГ «ТАС «Страхування».
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №755\18006\15-ц (провадження №14-17цс18) зроблено правовий висновок, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.
Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він сплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Учасниками справи не заперечується, що ліміт відповідальності Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» встановлений у розмірі 100 000 грн.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положенням ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Втім, пунктом 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Як визначено в ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи наведене та керуючись ст. 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України, суд вважає, що майнова шкода у сумі 58 445,51 грн. (98495,51 грн. - 40050,00 грн.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, вимоги позивача про відшкодування шкоди, в частині різниці сплаченого відшкодування страховою компанією та вартістю відновлювального ремонту, ОСОБА_2 у розмірі 58 445,51 грн., підлягають задоволенню.
Оскільки заявлена позивачем сума відшкодування ставить 64088,93 грн., а різниця між вартістю відновлювального ремонту та сплаченого розміру відшкодування страховою компанією відповідача становить 58445,51 грн., то позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
У заяві про розгляд справи за відсутності представника позивача вказано про стягнення з відповідача витрат по сплаті експертиза, а в позові позивач просив стягнути з відповідача сплачену суму судового збору.
Відтак, згідно акту №19-1248/1249 від 24.04.2019 року ОСОБА_1 за проведення експертизи оплатив кошти у розмірі 7536 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 27.04.2018 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то і судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 642,78 грн.
Витрати по сплаті проведення експертизи також підлягаю стягненню з відповідача частково, пропорційно розмірі задоволених вимог, що становить 6 872,83 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) частину вартості відновлювального ремонту у розмірі 58445 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок п'ять) гривень 51 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 642 (шістсот сорок дві) гривні 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) витрати на проведення експертизи в розмірі 6872 (шість тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 83 копійки.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 22.08.2019 року.
Суддя: В.Я. Бондар