Справа № 522/14157/19
21 серпня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Єршової Л.С.
за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
До суду звернувся адвокат Ткаченко Б.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за участю заінтересованої особи: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-б, з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження - м. Горлівка, Донецької області, місце смерті - м. Горлівка, Донецької області. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок набряку легенів, гострої крововтрати.
Заявник в обґрунтування заяви посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце народження - м. Горлівка, Донецької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Горлівка, Донецької області внаслідок набряку легенів, гострої крововтрати. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем мешкання та смерті неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, визначеною Верховною радою України. Саме з цієї ж підстави, також не можливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Встановлення факту смерті чоловіка необхідно заявнику для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, яке матиме юридичну силу на території України.
Відповідно до ухвали судді Приморського районного суду міста Одеси від 20.08.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Ткаченко Б.Р. не з'явилися, в заяві, просили провести розгляд справи за їх відсутністю.
Представник Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтво про шлюб 16.01.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », про що зроблено відповідний актовий запис № 7.
Таким чином, суд встановив, що заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Згідно з копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 20 січня 2015 року Дзержинським МС ГУДМС України в Донецькій області заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою м. Горлівка Донецької області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд також встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, місце народження - м. Горлівка, Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина смерті: набряк легенів, гостра крововтрата.
Єдиними наявними документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території, непідконтрольній державній владі України, що відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.03.2015 року № 254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» одночасно є тимчасово окупованою територією України, є: лікарське свідоцтво про смерть № 1127 від 08.05.2019 року, що видане бюро судово-медичної експертизи м.Донецька, довідка про причину смерті (до форми № 106/у № 1127) від 08.05.2019 року, що видана бюро судово-медичної експертизи м.Донецька, свідоцтво про смерть №140063, видане 14.05.2019 року міським відділом запису актів громадянського стану м.Горлівка.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У абзаці першому п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
17.03.2015 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
Враховуючи, що місто Горлівка Донецької області відповідно до розпорядження №1275-р Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року, являється територією на якій здійснювалась антитерористична операція, тобто є територією, що непідконтрольна Україні, та приймаючи до уваги постанову Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин підлягають застосування положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою. За приписами п. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, який набрав чинності 27.04.2014 року, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЧЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Проведення державної реєстрації смерті чоловіка заявника не вбачається за можливе навіть в будь-якому органі РАЦС на території, підконтрольній українській владі, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт смерті ОСОБА_2 .
У п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті фізичної особи проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Заявнику необхідно встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, яке матиме юридичну силу на території України.
З урахуванням викладених обставин, дослідивши надані до суду документи в їх сукупності, з метою захисту законних прав та інтересів заявника, суд приходить до висновку про задоволення заяви та вважає за можливе встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Горлівка, Донецької області, що є тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 5, 76-80, 265, 259, 315-317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Горлівка, Донецької області, що є тимчасово окупованою територією.
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова