Справа № 521/13731/19
Пр. №2/521/4094/19
22 серпня 2019 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
встановила:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, приходжу до висновку, що вказана позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 чинного ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, подана позовна заява не містить:
-зазначення ціни позову, так як позов підлягає грошовій оцінці.
-документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема відсутній оригінал договору купівлі-продажу квартири, висновок про оцінку нерухомого майна, та технічна документація на квартиру за 2018-2019 рік.
Згідно п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання недійсними угод про відчуження майна та дійсними - у випадках, передбачених ч. 2 ст. 47 ЦК.
Суд вважає, що позов про визнання правочину дійсним - це різновид позову про визнання права, можливість пред'явлення якого випливає із п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - це різновид позову про визнання права, а більш конкретно - про визнання факту виникнення, існування, зміни або припинення правовідносин. Якщо суд в рішенні визнав цей факт, а рішення набрало законної сили, питання про виникнення, існування, зміну чи припинення правовідносин стає безспірним.
Оскільки позивач, звернувшись до суду з позовом про визнаннядоговору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, фактично бажає підтвердити своє право власності на нерухоме майно, то ці вимоги є вимогами майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При подачі позовної заяви до суду позивачем не зазначено ціну позову, та судовий збір сплачено у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що ціна позову має бути визначена виходячи з суми дійсної вартості спірного нерухомого майна, на час звернення до суду, однак висновок про оцінку нерухомого майнав матеріалах позовної заяви відсутній.
На підставі викладеного, позивачу необхідно зазначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості квартири, на яку він фактично просить визнати право власності, та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.), з урахуванням вже сплаченої суми судового збору 768,40 грн., або сплатити максимальну суму судового збору в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).
Тобто, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, та буде призначена до розгляду у судове засідання, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Сегеда