21.08.2019
копія
Справа № 401/1750/19 Провадження № 2-а/401/49/19
21 серпня 2019 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя Мельничик Ю.С.,
з участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Київ Департаменту патрульної поліції, Ярошенка Сергія Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Ухвалою суду від 13 червня 2019 року Світловодський міськрайонним судом в складі головуючого судді Андріянова О.В. відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Київ, Ярошенко ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, за наявними у справі доказами.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, на підставі розпорядження №176 від 24 липня 2019 року керівника апарату Світловодського міськрайонного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи відповідно до якого головуючим суддею у справі визначено Мельничика Ю.С.
Ухвалою суду в складі головуючого судді Мельничика Ю.С. 29 липня 2019 року прийнято до розгляду справу та постановлено розглядати справу в порядку спрощенного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція позивача, ОСОБА_1 :
Позивач, ОСОБА_1 , в позові просить скасувати постанову відповідача серії ЕАВ №1172428 від 24 травня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.17.1. ПДР України. та закрити провадження у справі. Свої вимоги обгрунтував тим, що 24 травня 2019 року він керував автомобілем «Тоуоta Camry», номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Київ, ОСОБА_4 , який повідомив, що має намір винести постанову про накладення адміністративного стягнення за здійснення зупинки на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі. Відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП та виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не здійснив, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Крім того, відповідач не надав йому можливості скористатися правами, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, які передбачено ст. 268 КУпАП.
Враховуючи викладене, позивач вважає складену відповідачем постанову незаконною, так як її скадено без попередження про розгляд справи, без ознайомлення його з правами та обов'язкам, так як його не ознайомили зі ст. 63 Конституції України, ст.268, ст.279 КУпАП, від нього не відібрали пояснення, та в постанові не наведено доказів його вини.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав до суду копію оскаржуваної постанови відповідача в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1172428 від 24 травня 219 року.
Позиція відповідача,інспектора роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Київ Департаменту патрульної поліції, Ярошенка Сергія Сергійовича:
Відповідач заперечив проти позовних вимог, та зазначив, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Тоуоta Camry», номерний знак НОМЕР_1 , 24.05.2019 о 01 год 44 хв. за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 85/75, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Також зазначив, що постанова винесена у межах повноважень, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи. Враховуючи викладене, у позовних вимогах просив відмовити.
З підстав ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем та відповідачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.
Встановлені судом обставини справи:
24 травня 2019 року інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Київ, Ярошенком С.С.винесено постанову серії ЕАВ №1172428 про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.17.1. ПДР України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що водій ОСОБА_1 24 травня 2019 року керуючи автомобілем «Тоуоta Camry», номерний знак НОМЕР_1 , близько 01 год. 44 хв. здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11.
Заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП позивач, ОСОБА_1 , 03 червня 2019 року подав до суду позов про скасування вказаної постанови відповідача від 24 травня 2019 р. Доводи позивача обгрунтовані тим, що він не допускав порушення правил дорожнього руху, відповідач розглянув справу не дотримавшись вимог передбачених КУпАП, та безпідставно виніс постанову за порушення п.17.1 ПДР України.
Оцінка суду:
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджено від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України) (зі змінами та доповненнями).
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Відповідно до п.п.17.1 Правил дорожнього руху, які затверджено постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 Знак 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" або 5.11 Знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Суд звертає увагу, що частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у разі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Разом з цим, відповідно до змісту ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи зі змісту ч.3 ст.286 КАС України, яка є спеціальною нормою до даних правовідносин, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Висновок суду:
Як видно зі змісту оскаржуваної постанови від 24 травня 2019 року, яка винесена відповідачем не видно з яких підстав відповідач притягнув до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Суд зазначає, що відповідач на ухвалу суду від 29 липня 2019 року про витребування доказів не надав до суду оригінал постанови серії ЕАВ №1172428 від 24 травня 2019 року, не надіслав до суду жодних, передбачених законом, доказів, які б підтверджували обгрунтованість оскаржуваної постанови відповідача та які б беззаперечно доводили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Таких доказів не зазначено і в оскаржуваній постанові.
Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Вищезазначена оскаржувана постанова Відповідача таким вимогам не відповідає, оскільки з постанови нічого невидно, та в ній не зазначено доказів якими доводиться факт вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення, і таких доказів не надано до суду.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, на підставі яких відповідач прийняв оскаржувану постанову.
Наявна у справі оскаржувана постанова не дає суду підстав поза сумнівом зробити однозначний висновок про те, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Суд зазначає, що відповідач на виконання вимог ч.1 ст.9, ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України не надав до суду відзиву та будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів для доведення правомірності оскаржуваної позивачем постанови від 24 травня 2019 року, доводи позивача не спростував, не переконав суд у правомірності прийнятої оскаржуваної постанови, так як не довів обставин, які підтверджують наявність складу правопорушень та спростовують пояснення позивача, та які б дозволили суду достовірно встановити факт вчинення порушень позивачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.
Отже, в ході судового розгляду справи не здобуто доказів порушення водієм ОСОБА_1 п.п.17.1 ПДР України, а тому з переконливістю не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, за яке постановою від 24 травня 2019 року відповідач до нього застосував адміністративне стягнення у виді штрафу.
Пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню так, як під час винесення оскаржуваної постанови, посадова особа не прийняла до уваги зазначені конституційні та законодавчі положення, рішення відповідачем було прийнято без доказів, які б свідчили про наявність події скоєного позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
За правилами статті 245 КАСУ у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, а тому суд вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача скасувати.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, зважаючи на відсутність в діянні складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 24 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.
Питання щодо відшкодування судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 143 КАС України.
У відповідності до ст.139 КАС України та ст.288 КУпАП витрати пов'язані за розгляд справи віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 122, 245-249, 251, 252, 256, 268, 279, 283, 284, 293 КУпАП, ст.ст. 12, 72-79, 90, 139, 244-246, 250, 262, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Київ Департаменту патрульної поліції, Ярошенка Сергія Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову до інспектора роти № 1 батальйону №1 управління патрульної поліції у м. Київ Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_4 , серії ЕАВ №1172428 від 24 травня 2019 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 510 грн., - скасувати, провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Київ Ярошенко Сергій Сергійович, адреса місця роботи: вул.Народного ополчення буд.№9 м.Київ.
Суддя: підпис Згідно з оригіналом
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.С. Мельничик