Справа № 405/3615/19
Провадження №2-а/405/101/19
24 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Лисонь В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому адміністративну справу № 405/3615/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капрала поліції Черних Олега Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача поліцейського 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капрала поліції Черних О.С., в якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1136775 від 09 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі закрити.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що 09 травня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1136775, відповідно до якої він (позивач) 09 травня 2019 року о 12 год. 14 хв., керуючи автомобілем, здійснив обгін іншого транспортного засобу, перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1. ПДР України, чим порушив п. 8.5.1. ПДР (порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки), у зв'язку з чим його (позивача) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Зазначив, що він (позивач) не погоджується із зазначеною постановою, оскільки вона винесена з порушенням чинного законодавства України та, як наслідок, є протиправною, підлягаю скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, з огляду на наступне.
Так, він (позивач) дійсно, у зазначений в оскаржуваній постанові час, керував транспортним засобом та здійснив обгін іншого транспортного засобу, що рухався попереду, але при здійсненні обгону вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1. ПДР не перетинав, оскільки розпочав обгін, коли на автодорозі була розмітка 1.5 ПДР (переривчаста лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків), яку дозволяється перетинати з будь-якого боку. При цьому, завершував маневр обгону, перетнувши розмітку 1.7. ПДР (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками - позначає смуги руху в межах перехрестя), щодо перетину якої ПДР не містять заборони.
Зазначив, що жодних дорожніх знаків, які б забороняли обгін, позначали перехрестя або виїзд з прилеглих територій, на зазначеній ділянці дороги не встановлено, візуально перехрестя не видно із-за дерев та кущів.
Крім того, відповідно до п. 8.5-1 ПДР України дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
На цій ділянці дороги дорожня розмітка наносилася давно, не є чіткою та достатньо видимою відповідно до стандарту, наявні сліди ямкового ремонту.
Більш того, йому (позивачу) інкриміновано порушення п. 8.5.1 ПДР, яким передбачено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху та наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Зазначений пункт не є імперативною нормою, не встановлює для учасників дорожнього руху жодних правил поведінки та обов'язків, а лише передбачає наявність горизонтальної дорожньої розмітки як елементу регулювання дорожнього руху. При цьому, лише в розділі 34 ПДР містяться вимоги щодо дій учасників дорожнього руху при наявності горизонтальної дорожньої розмітки. Тобто, порушити п. 8.5.1 ПДР взагалі неможливо.
Також позивач зазначив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватись з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
На його (позивача) думку, відповідач зазначених вимог чинного законодавства не дотримався, не з'ясував всебічно, повно і об'єктивно обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки жоден з досліджених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача доказів не містить беззаперечних відомостей щодо перетину ним (позивачем) вузької суцільної лінії горизонтальної розмітки ( п. 1.1. розділу 34 ПДР).
З огляду на зазначене, позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову серії ЕАВ № 1136775 від 09 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 20 травня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали від 20 травня 2019 року отримана відповідачем 31 травня 2019 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи УПП в місті Кропивницький, скріпленим печаткою вказаної установи з відміткою про отримання копії зазначеної ухвали, копії позовної заяви та доданих до неї документів, на супровідному листі суду від 29.05.2019 року за вих. № 405/3615/19 25777/19, який міститься в матеріалах даної справи.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило.
Клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін по справі до суду не надходили.
Відповідач поліцейський 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капрал поліції Черних О.С. подав до суду відзив на позов за вх. № 14708 від 13 червня 2019 року, в якому позов позивача ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, заперечував щодо його задоволення, зазначивши на обґрунтування заперечень, що згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про?адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125. 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1. частинами шостою і одинадцятою статті 133-1. частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року № 596-УІІІ статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Крім того, вказав, що 09.05.2019 року о 12:14 год., при здійсненні патрулювання екіпажем ним (відповідачем) спільно із напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме, як громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FORD FOCUS С307 TREND, д.н.з. НОМЕР_1 , на 748 км. автомобільної дороги М12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка здійснив обгін іншого транспортного засобу перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Вказав, що при винесені постанови позивачу були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, постанова серії ЕАВ № 1136775 від 09.05.2019 року складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, на підставі чого факти, наведені позивачем у позовній заяві, не відповідають дійсності.
Крім того, до відзиву на адміністративний позов відповідачем додано як доказ по справі матеріали відео-фіксації з місця адміністративного правопорушення від 09.05.2019 року, на носії інформації - DVD-R диску.
Зваживши доводи, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування позовних вимог, враховуючи поданий відповідачем відзив на адміністративний позов, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.05.2019 року поліцейським 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капралом поліції Черних О.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1136775, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Постанова мотивована тим, що 09.05.2019 року о 12 год. 14 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем - FORD FOCUS С307 TREND, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін іншого транспортного засобу, перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1 ПДР України, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Позивачем оскаржується правомірність винесеного суб'єктом владних повноважень -поліцейським 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капралом поліції Черних О.С. рішення у формі постанови серії ЕАВ №1136775 від 09.05.2019 року.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.5 ПДР дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. (п.п. 8.5.1. ПДР України).
Відповідно до п. 8.5-1 ПДР України дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Відповідно до п. 1.1 Додатку 2 ПДР України вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Об'єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у формі порушення розмітки проїзної частини доріг.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й формі необережності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з зазначеним позовом та вказуючи на безпідставність винесеної відповідачем відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення, як на обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що він, керуючи 09.05.2019 року транспортним засобом - автомобілем FORD FOCUS С307 TREND, д.н.з. НОМЕР_1 , в зазначений у постанові час та місці, не порушував вимог дорожньої розмітки, передбаченої п. 1.1. Додатку 2 ПДР України, оскільки він (позивач) при здійсненні обгону вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.1 ПДР не перетинав, так як розпочав обгін, коли на автодорозі була розмітка 1.5 ПДР (переривчаста лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків), яку дозволяється перетинати з будь-якого боку, та завершував маневр обгону, перетнувши розмітку 1.7 ПДР (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками, яка позначає смуги руху в межах перехрестя, щодо перетину якої ПДР не містять заборони, при цьому, судом відзначається, що зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем як у винесеній останнім постанові відносно позивача за наслідками розгляду на місці зупинки транспортного засобу справи про адміністративне правопорушення, так і шляхом надання суду належних та допустимих доказів.
Надаючи при цьому оцінку належності і допустимості наданим відповідачем в якості доказу відео-файлам, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, позначеному написом « ОСОБА_1 / 09.05.19 / ю», судом відзначається наступне.
Зокрема, наданий відповідачем на обґрунтування заперечень щодо адміністративного позову позивача DVD-R диск містить відео-файл із назвою « ОСОБА_1 -3», однак з переглянутого відеозапису, встановити факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, не представляється можливим, оскільки на відео-файлі зображено лише факт здійснення обгону легковим автомобілем чорного кольору вантажного автомобіля, при цьому, автомобіль патрульної поліції під час патрулювання знаходився поза перехрестям, яке є обмежено оглядовим для учасників дорожнього руху із-за насаджень дерев, на другорядній дорозі по відношенню до дороги, на якій рухалися вищевказані транспортні засоби, та на такій відстані від перехрестя, з якої зафіксувати факт перетину вузької суцільної лінії горизонтальної розмітки під час здійснення транспортним засобом обгону не виявляється можливим.
Крім того, наданий відповідачем DVD-R диск містить також відео-файл із назвою « ОСОБА_1 -1», відеозапис якого було вилучено з відео реєстратора транспортного засобу, обгін якого було здійснено легковим автомобілем марки FORD, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, із переглянутого судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відео запису встановлено, що позивачем було здійснено обгін іншого транспортного засобу, що рухався попереду, при цьому, обгін було розпочато, коли на ділянці дороги була розмітка 1.5 ПДР (переривчаста лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків) та завершення маневру обгону мало місце з перетином розмітки 1.7 ПДР (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками), поряд з цим на зазначеному відеозаписі факт перетину вузької суцільної лінії горизонтальної розмітки 1.1 ПДР, - відсутній.
Окрім того, судом відзначається, що з переглянутих відеозаписів, жодних дорожніх знаків, які б забороняли обгін, позначали перехрестя або виїзд з прилеглих територій на даній ділянці дороги не встановлено, що також не спростовано відповідачем.
З інших переглянутих і досліджених судом відео файлів «20190509191040000266» - «20190509191738000298», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, позначеному написом « ОСОБА_1 / 09.05.19 / ю», судом відзначається, що зазначені файли містять записи з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції та на них зафіксовано з'ясування обставин наявності ознак порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу FORD FOCUS С307 TREND, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , розгляд справи про адміністративне правопорушення та процедуру оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, судом відзначається, що особою, яка порушила провадження у справі про адміністративне правопорушення, позивачу інкриміновано порушення п.8.5.1 ПДР України, яким передбачено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху та наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил, тим самим, зазначений пункт не є імперативною нормою, не встановлює для учасників дорожнього руху жодних правил поведінки та обов'язків, а лише передбачає наявність горизонтальної розмітки як елементу регулювання дорожнього руху при наявності горизонтальної дорожньої розмітки.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАВ № 1136775 від 09 травня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень, не містить достатніх та беззаперечних доказів, які б надавали підстави стверджувати, що позивачем було порушено вимоги п.1.1 Розділу 34 ПДР, тобто здійснення перетину вузької суцільної лінії, більш того, відповідачем не інкримінується позивачу порушення зазначеного пункту ПДР України, при цьому, порушити п.8.5.1 ПДР взагалі не можливо, враховуючи, що даний пункт не містить імперативних норм, обов'язкових для виконання учасниками дорожнього руху, а лише визначає призначення горизонтальної дорожньої розмітки та спосіб її нанесення, та, як наслідок, вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом, зокрема, ст. 251 КУпАП, доказами.
Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та у порушенні ним вимог п. 8.5.1 ПДР України, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки жоден з досліджених доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (відео файли «20190509191040000266» - «20190509191738000298», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, позначеному написом « ОСОБА_1 / 09.05.19 / ю») відносно позивача ОСОБА_1 не містить беззаперечних відомостей щодо перетину позивачем під час керування транспортним засобом вузької суцільної лінії горизонтальної розмітки (п.1.1 Розділу 34 ПДР), на підставі чого адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1136775 відносно ОСОБА_1 , як така, що винесена суб'єктом владних повноважень - поліцейським 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капрала поліції Черних О.С. в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, - закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капрала поліції Черних Олега Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1136775 від 09 травня 2019 року, винесену поліцейським 3-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області капралом поліції Черних Олегом Сергійовичем, якою ОСОБА_2 Володимировича притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова