вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2085/19
Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши позовні матеріали
Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (08131, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67,) в інтересах держави
до
Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1, код 23569369)
державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (07342, Київська обл., Вишгородський район, село Пірнове, вулиця Київська, код 00992094)
про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право постійного користування земельними ділянками
16.08.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави від 14.08.2019 № 5Г-19 (вх. № 2158/19) до відповідачів Вишгородської районної державної адміністрації та державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», в якому прокурор просить суд:
- визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.07.2012 № 1385 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 5,0845 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 34,8278 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 18,2194 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 0,1711 га з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,1607 га з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 7,0409 га з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 2,5334 га з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 1,4951 га з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 1,3621 га з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 3,8965 га з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 160,6866 га з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 1,6637 га з кадастровим номером НОМЕР_12 , площею 745,2401 га з кадастровим номером НОМЕР_13 ;
- визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 23.08.2012 № 1759 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині земельних ділянок площею 5,0845 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 34,8278 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 18,2194 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 0,1711 га з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,1607 га з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 7,0409 га з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 2,5334 га з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 1,4951 га з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 1,3621 га з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 3,8965 га з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 160,6866 га з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 1,6637 га з кадастровим номером НОМЕР_12 , площею 745,2401 га з кадастровим номером НОМЕР_13 ;
- визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками, виданих державному підприємству «Вищедубечанське лісове господарство»: серії НОМЕР_14 на площу 5,0845 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , серії НОМЕР_15 на площу 34,8278 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , серії НОМЕР_16 на площу 18,2194 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , серії НОМЕР_17 на площу 0,1711 га з кадастровим номером НОМЕР_4 , серії НОМЕР_18 на площу 0,1607 га з кадастровим номером НОМЕР_5 , серії НОМЕР_19 на площу 7,0409 га з кадастровим номером НОМЕР_6 , серії НОМЕР_20 на площу 2,5334 га з кадастровим номером НОМЕР_7 , серії НОМЕР_21 на площу 1,4951 га з кадастровим номером НОМЕР_8 , серії НОМЕР_22 на площу 1,3621 га з кадастровим номером НОМЕР_9 , серії НОМЕР_23 на площу 3,8965 га з кадастровим номером НОМЕР_10 , серії НОМЕР_24 на площу 160,6866 га з кадастровим номером НОМЕР_11 , серії НОМЕР_25 на площу 1,6637 га з кадастровим номером НОМЕР_12 , серії НОМЕР_26 на площу 745,2401 га з кадастровим номером НОМЕР_13 .
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначає, що у відповідності до ст. 188 Земельного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель» органом, який організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи. Однак, згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 до компетенції вказаного органу не входить право на звернення з позовом до суду, з вимогами з якими звернувся прокурор у цій справі, оскільки, Держгеокадастр може звертатися до суду з позовом тільки щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
В зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та вважає, що саме він має бути позивачем у справі.
Розглянувши позовні матеріали суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно ч. 3. ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як вже зазначалося, прокурором в позові зазначено, що хоча у відповідності до ст. 188 Земельного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель» органом, який організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, однак, згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 до компетенції вказаного органу не входить право на звернення з позовом до суду, з вимогами з якими звернувся прокурор у цій справі, оскільки, Держгеокадастр може звертатися до суду з позовом тільки щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Надаючи доводам прокурора в цій частині належну юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.
З огляду на аргументацію прокурора, державою все ж визначено орган, який нею уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.
Прокурор лише посилається на те, що повноваження цього органу не дозволяють йому подати той позов, що було подано прокурором.
У відповідності до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно п. 4 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 251).
Як визначено пп. 255, 551 п. 4 Положення, відповідний орган вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо, зокрема, припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону; проводить моніторинг земельних відносин, а також виконує інші функції, визначені Положенням.
У відповідності до п. 51 Положення, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.
Судом вбачається, що прокурором наведені положення сприйнято надто формально, як такі, що обмежують Держгеокадастр у можливості звернення до суду із чітко визначеним предметом та підставами позову.
Суд вважає, що повноваження державного органу на звернення до суду не може бути жодним чином обмежено, окрім як обсягом функцій, завдань та повноважень, якими такий орган наділений.
Обмеження державного органу конкретним предметом позовів, які ним можуть подаватися було б неправомірним звуженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави, адже право на звернення до суду та вільне користування своїми процесуальними правами, вільне визначення предмету та підстав позову є фундаментальними правами особи, що розраховує на судовий захист своїх прав чи охоронюваних законом інтересів або відповідних інтересів держави, якщо ці інтереси є сферою контролю та захисту з боку органу, який державою уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже посилання прокурора на те, що відповідний орган не наділений повноваженнями звертатись до суду з відповідним позовом є безпідставними.
Наведе дає суду підстави дійти обґрунтованих висновків про те, що відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже прокурор при звернені до суду з позовом в інтересах держави хоча і зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, втім прийшов до помилкових висновків про відсутність у нього достатніх повноважень на звернення до суду із відповідним позовом.
Роль прокурора у господарському процесі має субсидіарний характер та прокурор може замінювати в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень лише у разі не вчинення ним дій на виконання покладених на нього завдань щодо захисту державних інтересів.
Та оскільки прокурором не наведено відомостей про причини, які перешкоджають захисту інтересів держави безпосередньо Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами, суд позбавлений можливості перевірити зазначені обставини для визначення того, що прокурор набув процесуальної правоздатності на подання власного позову в інтересах держави щодо визначених ним позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, звертає на себе увагу та обставина, що заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області вже звертався до Господарського суду Київської області з позовом, вимоги якого є тотожними вимогам у цій справ за винятком вимог, що стосуються земельної ділянки площею 745,2401 га з кадастровим номером НОМЕР_27 :0001.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі № 911/1585/19 (суддя Подоляк Ю.В.) на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України було повернуто прокурору з тих підстав, що прокурором безпідставно не було визначено органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не обґрунтовано підстав для звернення представництва інтересів держави та не надано доказів попереднього повідомлення, до звернення до суду, відповідного суб'єкта владних повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно ч. 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частина 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачає право повторного звернення до суду після усунення недоліків.
Водночас, заступником керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області при повторному зверненні до суду не усунуто недоліків позовної заяви, які встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі № 911/1585/19, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України.
І хоча прокурором доповнено предмет позову вимогами що стосуються земельної ділянки площею 745,2401 га з кадастровим номером НОМЕР_13 , ця обставина не давала прокурору можливості залишення без врахування висновків суду, викладених в ухвалі від 04.07.2019 у справі № 911/1585/19, адже часткова зміна предмета позову не скасовує обов'язку прокурора зазначити в позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що мав би бути позивачем у справі.
За таких обставин, позовна заява заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 14.08.2019 № 5Г-19 (вх. № 2158/19) підлягає поверненню заявнику.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 53, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 14.08.2019 № 5Г-19 (вх. № 2158/19) повернути заявнику.
Ухвала складена та підписана 22.08.2019, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Р.М. Колесник