29.07.2019 Справа № 908/1302/19
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви від 23.05.19 № 1022 про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення 1 677,14 грн. пені, 1 047,35 грн. 3 % річних та 3 208,47 грн. інфляційних витрат
від заявника (стягувача): концерну “Міські теплові мережі”,
юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137
адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2а
до боржника: приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя ”, 69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100-А
До господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” з заявою від 23.05.19 №1022 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя” (м. Запоріжжя) заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій вроді, надання послуг централізованого постачання гарячої води від 01.02.16 №102407 у розмірі 46 640,11 грн., у т.ч. 40 707,15 грн. основного боргу, 1 677,14 грн. пені, 3 208,47 грн. інфляційних витрат, 1 047,35 грн. 3 % річних, а також 192,10 грн. судового збору.
Ухвалою від 31.05.19 господарським судом Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) відмовлено концерну “Міські теплові мережі” у видачі судового наказу про стягнення з приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя” 1 677,14 грн. пені, 1 047,35 грн. 3% річних та 3 208,47 грн. інфляційних витрат.
03.06.19 господарським судом Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) видано судовий наказ про стягнення з боржника на користь заявника заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій вроді, надання послуг централізованого постачання гарячої води від 01.02.16 №102407 за період з квітня 2017 р. по березень 2019 р. у розмірі 40 707,15 грн. та 192,10 грн. судового збору.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.05.19 заявник оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.19 у справі № 908/1302/19 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.05.19 у цій справі, та постановлено передати справу на розгляд до господарського суду Запорізької області.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1302/19 між суддями від 23.07.19 вказану справу передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Частиною 1 ст. 154 ГПК України закріплено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Отже, судом розглядається заява заявника про видачу судового наказу в частині стягнення наступної заборгованості: 1 677,14 грн. пені, 3 208,47 грн. інфляційних витрат та 1047,35 грн. 3 % річних.
В обґрунтування заяви у зазначеній частині, заявник посилається на неналежне виконання боржником умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг централізованого постачання гарячої води № 102407 від 01.02.16 щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію за період з квітня 2017 р. по березень 2019 р. включно в сумі 40 707,15 грн.
Пунктом 7.2.10 договору передбачено, що за порушення боржником (споживачем за договором) строків оплати за теплову енергію ним сплачується заявнику (теплопостачальна організація за договором) пеня у розмірі 2 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати, і оплата пені не звільняє боржника від виконання своїх обов'язків по оплаті заборгованості.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати за спожиту теплову енергію, на суму заборгованості, у відповідності до п. 7.2.10 договору, заявником нарахована боржнику пеня в розмірі 1677,14 грн., а на підставі ст. 625 ЦК України - сума 3 % річних в розмірі 1 047,35 грн. та інфляційні витрати в розмірі 3 208,47 грн.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами, заявником були надані копії договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуг централізованого постачання гарячої води № 102407 від 01.02.16, актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за період з квітня 2017 по березень 2019, реєстрів на підтвердження направлення боржнику актів та рахунків.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).
Отже, як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на час звернення до суду з заявою від 23.05.19 №1022, загальна сума вимог концерну “Міські теплові мережі” не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн.).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
З підстав викладених вище, розглянувши заяву концерну “Міські теплові мережі” в частині вимог про стягнення з боржника 1 677,14 грн. пені, 1 047,35 грн. 3 % річних та 3 208,47 грн. інфляційних витрат, судом не виявлено підстав, передбачених ст. 152 Господарського процесуального кодексу України для відмови у видачі судового наказу.
У зв'язку із чим, заява концерну “Міські теплові мережі” в частині вимог про стягнення з боржника 1 677,14 грн. пені, 1 047,35 грн. 3 % річних та 3 208,47 грн. інфляційних витрат підлягає задволеню.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 154, 155 ГПК України, суд
Стягнути з боржника - приватного підприємства “МТЦ-Запоріжжя” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100-А, код ЄДРПОУ 22119477) на користь стягувача - концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458; п/р № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) - 1 677 (одну тисячу шістсот сімдесят сім) грн. 14 коп. пені, 1047 (одну тисячу сорок сім) грн. 35 коп. 3 % річних та 3 208 (три тисячі двісті вісім) грн. 47 коп. інфляційних втрат.
2. Копію судового наказу та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.
3. Судовий наказ після набрання ним законної сили надіслати стягувачу.
Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Дата набрання судовим наказом законної сили: “22” серпня 2019 р.
Строк пред'явлення судового наказу до виконання: “22”серпня 2022 р.
Дата видачі судового наказу стягувачу: “22” серпня 2019 р.
Суддя В.Л. Корсун