номер провадження справи 12/41/19
21.08.2019 Справа № 908/1603/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями про забезпечення позову у справі № 908/1603/19
за позовом: Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями (юридична адреса: 01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 8; поштова адреса: 49069, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд. 59А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207; поштова адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд.114)
про стягнення 14933925,58 грн.
Без виклику представників сторін
Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 84 від 25.06.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” про стягнення заборгованості в розмірі 14933925,58 грн. за договором поставки № 01/08/16 СЛ від 01.08.2016.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 02.07.2019 позовну заяву Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
18.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. № 91 від 11.07.2019, відповідно до якого усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1603/19, присвоєно справі номер провадження 12/41/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2019 о 14:30.
19.08.2019 після закінчення судового засідання у справі № 908/1603/19 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в порядку приписів ст. 136-139 ГПК України, в якій останній просить вжити захід щодо забезпечення позову, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на розрахункових рахунках:
1) № НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
2) № НОМЕР_2 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
3) № НОМЕР_3 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
4) № НОМЕР_4 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
5) № НОМЕР_5 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
6) № НОМЕР_6 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851;
7) № НОМЕР_7 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2019 наведену вище заяву про забезпечення позову у справі № 908/1603/19 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, він може в будь-який момент витратити свої грошові кошти на задоволення вимог інших стягувачів, що може призвести до невиконання або може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволенні позову, а також позбавити позивача права на ефективний захист порушених прав, враховуючи ціну позову, а також кількість винесених рішень та призначених до розгляду справ Господарським судом Запорізької області, в яких ТОВ “Український Рітейл” виступає відповідачем.
Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується з ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Однак, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем не підтверджена будь-якими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо. Посилання у заяві про забезпечення позову на наявність кількості винесених судом рішень у інших господарських справах та призначених до розгляду справ, в яких відповідачем виступає ТОВ “Український Рітейл”, в якості обґрунтування підстави для забезпечення позову є безпідставним, оскільки наявність винесених судових рішень в інших справах та призначених справ щодо ТОВ “Український Рітейл” не свідчить про ухилення від виконання зобов'язань перед позивачем.
Посилання позивача на те, що відповідач може в будь-який момент витратити свої грошові кошти на задоволення вимог інших стягувачів не підтверджені будь-якими доказами.
Не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором (відсутність оплати вартості поставленого товару), оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.
Отже, позивачем не доведено та не підтверджено відповідними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав та ускладення виконання рішення суду, без надання доказів здійснення ТОВ “Український Рітейл” будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
Разом з тим суд звертає увагу позивача на те, що останній не зазначив в якій сумі просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на його рахунках.
Відповідно до п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 960,50 грн.
В якості доказу сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову позивач надав платіжне доручення № 12530 від 16.08.2019 на оплату судового збору в сумі 1003,50 грн.
З огляду на положення ст. 129 ГПК України та Закону України “Про судовий збір”, оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМІКС” з іноземними інвестиціями про забезпечення позову у справі № 908/1603/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.08.2019 та відповідно до ч. 8 ст. 140, ст. 235, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256 та пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.Г. Смірнов