21.08.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1318/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019, постановлену суддею Смірнова О.Г. за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про забезпечення позову у справі № 908/1318/19
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009, що зареєстрований ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000017, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, як орендодавцем, права якого відповідно до положень чинного законодавства на даний час належать відповідачу, та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.02.2009 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, строком на десять років. Орендар належним чином виконував всі умови договору оренди, вчасно з дотриманням вимог законодавства звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", втім отримав від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області безпідставну відмову в поновленні цього договору.
11.07.2019 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" подав до Господарського суду Запорізької області заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 ;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що в разі вчинення відповідачем вище означених дій буде неможливим задоволення його позову та/або виконання судового рішення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1318/19 відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що позивачем до заяви про забезпечення не надано належних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме: не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на здійснення поділу земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1 в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", здійснення в подальшому її передачі у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, здійснення відповідачем зміни кадастрового номера вказаної земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, включення відповідачем вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та / або внесення ним змін до Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки.
Місцевий господарський суд зазначив, що саме лише посилання позивача на вчинення відповідачем дій, направлених на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", щоб в подальшому здійснити їх передачу у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам, без існування в суді спору щодо здійснення зміни кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, яка є предметом спірного договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди та провести організацію конкурсних торгів, не підтверджені заявником належними та допустимими засобами доказування, а є лише його власними припущеннями, що є недостатнім для вжиття заходів до забезпечення позову.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №908/1318/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 ;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_2 : НОМЕР_3 0034.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не наведено мотивів, з яких суд дійшов до висновків, викладених в резолютивній частині ухвали, не надано оцінки доводам позивача про зняття відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обмеження щодо речових прав на це майно та вказане надає йому право та можливість до вирішення спору по суті розпорядитися цією земельною ділянкою.
Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховані норми матеріального права, які в сукупності прямо передбачають можливість відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (скасування кадастрового номеру) шляхом її поділу на інші менші за площею з присвоєнням нових кадастрових номерів, та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд шляхом передачі їх у власність певним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га, та законом не передбачено можливість відновлення вже скасованої державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (відновлення кадастрового номеру).
Апелянт посилається на те, що з причин відсутності законодавчого врегулювання питання щодо отримання будь-якою зацікавленою особою інформації про початок процедури поділу земельної ділянки, позивач не має змоги дізнатися про здійснення відповідачем таких дій аж до моменту її закінчення та внесення цих відомостей до Державного земельного кадастру та їх одночасної передачі у власність чи користування іншим особам, що підтверджується обставинами справи №908/2503/18, чому не було надано оцінку судом першої інстанції.
Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що відмова в забезпеченні позову унеможливить в подальшому ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що не відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд та обов'язковість виконання судових рішень.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не скористалось своїм процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу. У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення (ухвалу) місцевого господарського суду, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору внаслідок листування між сторонами не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору оренди землі, відповідач в установлений строк заперечив щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки, тому переважне право орендаря на поновлення договору припинилося. На підставі цього факту та в зв'язку із закінченням строку дії договору інформація про право оренди позивача вже виключена з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2019 колегією суддів у складі: головуючого судді: Коваль Л.А., суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019, постановлену за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про забезпечення позову у справі № 908/1318/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.08.2019 о 11:30 год.
Розпорядженням керівника апарату суду № 1484/19 від 20.08.2019 у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Білецької Л.М. та Паруснікова Ю.Б. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 908/1318/19. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 визначено для розгляду справи №908/1318/19 колегію суддів у складі: головуючого судді: Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О. Вечірко І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О. Вечірко І.О.
В судовому засіданні 21.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009, що зареєстрований ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000017, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди.
Так, 03.02.2009 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, строком на десять років.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконував всі умови договору оренди, вчасно з дотриманням вимог законодавства звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", та має переважне право на його поновлення.
11.07.2019 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" подав до Господарського суду Запорізької області заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 ;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що станом на час подання позову інформація про зареєстроване речове право оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 9,3019 га містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.11.2018, однак станом на 10.07.2019 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, інформація про право оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" на земельну ділянку, що є предметом договору у даному спорі, вже відсутня (тобто була виключена).
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" зазначає, що підставою для скасування уповноваженими особами Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у Державному реєстрі речових прав зареєстрованого за Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ" права оренди на вищезазначену земельну ділянку став лист Головного управління Держгеогадастру у Запорізькій області за №32-8-0.1-1963/2-19 від 16.04.2019, яким лише доводилось до відома про відсутність укладення в порядку, передбаченому пунктом 30 договору акту прийому-передачі, без повідомлення тих обставин, що земельна ділянка використовується позивачем та у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває спір щодо поновлення договору (з підстав переважного права).
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" посилається на те, що на даний час існують об'єктивні підстави того, що відповідач вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", яка визначає вид та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок (чим змінить предмет договору шляхом скасування існуючого кадастрового номера та присвоєння нових таких номерів) та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, що, в свою чергу, унеможливить прийняття судом рішення про задоволення позову (у разі наявності таких підстав для його прийняття) та зазначає, що такі дії з боку відповідача щодо інших земельних ділянок, по яких наявні спори у судах з однорідним предметом, мають непоодинокий характер.
Крім того, заявник вказує, що відповідач, як адміністратор інформаційної бази Державного земельного кадастру, може здійснити (та здійснює) зміну кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку. У разі включення відповідачем земельної ділянки, що є предметом договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та/або внесення змін до Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки, у разі задоволення даного позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зазначив, що у відповідності до положень частини третьої та четвертої статті 135 Земельного кодексу України, саме відповідач, як організатор земельних торгів, має право приймати рішення (накази) щодо їх проведення. Відповідно до частини 8 положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Посилаючись на положення частини 1 статті 6 Закону України "Про державний земельний кадастр", пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012, Земельного кодексу України, стверджує, що на даний час існують об'єктивні обставини вважати що відповідач Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам.
Такі дії відповідача, на думку позивача, унеможливлять прийняття судом рішення про задоволення позову про поновлення договору оренди землі від 03.02.2009 щодо земельної ділянки площею 9,3019 га кадастровий номер 2321585000 НОМЕР_4 01 НОМЕР_4 003: НОМЕР_5 або виконання рішення суду у разі задоволення позову.
На підтвердження своїх доводів надав копію листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.04.2019 за №32-8-0.1-1963/2-19, адресованого суб'єкту державної реєстрації прав, в якому було повідомлено про припинення договорів оренди землі, укладених між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ", зокрема і спірного, угоди про поновлення (продовження) договорів оренди землі не укладалися, вище зазначені земельні ділянки на сьогоднішній день в оренду третім особам не передавалися, та як вказує позивач, на підставі вказаного листа з реєстру було видалено запис про його речове право на земельну ділянку, що підтвердив Інформацією з Державного реєстру речових прав станом на 10.07.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1318/19 відмовлено.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 про відмову у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1318/19.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи вчиняти певні дії (займатися певною діяльністю), а тому суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1318/19 місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем (заявником) не надано належних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме: не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на здійснення поділу земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1 в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", здійснення в подальшому її передачі у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, здійснення відповідачем зміни кадастрового номера вказаної земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, включення відповідачем вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та / або внесення ним змін до Державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки.
Як зазначено місцевим господарським судом, саме лише посилання позивача на вчинення відповідачем дій, направлених на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", щоб в подальшому здійснити їх передачу у власність (як розпорядник) іншим ним самостійно визначеним особам, без існування в суді спору щодо здійснення зміни кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, яка є предметом спірного договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди та провести організацію конкурсних торгів, не підтверджені заявником належними та допустимими засобами доказування, а є лише його власними припущеннями, що є недостатнім для вжиття заходів до забезпечення позову.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що судом не надано належної оцінки доводам заявника про те, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, має право передавати їх в оренду, зокрема, і шляхом проведення аукціону, формувати земельні ділянки, здійснювати їх об'єднання та поділ, передавати у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га землі та вчиняти інші розпорядчі дії щодо землі, зокрема і спірної земельної ділянки, що в подальшому унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що не відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд та обов'язковість виконання судових рішень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Виходячи зі змісту позовних вимог та визначених Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ" підстав позову, позивачем оспорюється відмова відповідача в поновленні договору оренди земельної ділянки та позов направлений на встановлення права позивача щодо поновлення такого договору. Отже, об'єктом спірних правовідносин у цій справі є речове право оренди на земельну ділянку.
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, що в межах своїх дискреційних повноважень Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, має право передавати їх в оренду, зокрема, і шляхом проведення аукціону, формувати земельні ділянки, здійснювати їх об'єднання та поділ, передавати у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га землі та вчиняти інші розпорядчі дії щодо землі, зокрема і спірної земельної ділянки. Вказані повноваження відповідача визначені Земельним кодексом України, Законами України "Про державний земельний кадастр", "Про землеустрій".
Матеріалами оскарження ухвали підтверджується, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача, незважаючи на наявність спору в суді. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач повністю заперечує право позивача, тому припущення позивача про те, що відповідач може вчиняти дії зі спірною земельною ділянкою до вирішення спору в суді є обґрунтованими.
Як правильно зазначає апелянт, законом не передбачено обов'язку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо повідомлення орендаря чи особи, з якою наявний спір про право, щодо наміру вчинення дій зі спірними земельними ділянками або про самі факти вчинення таких дій.
Тобто, має місце існування обставин, відповідно до яких, здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій із спірною земельною ділянкою фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах даного спору, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав звертатися до набувачів речових прав на цю земельну ділянку з інших підстав.
Поділ чи об'єднання земельної ділянки призведе до припинення цієї земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що також унеможливить ефективний спосіб захисту у даній справі.
З метою збереження стану справ з цим майном, який був на час порушення провадження у справі, та можливості у майбутньому використання ефективного захисту порушеного права в межах однієї справи, та враховуючи реєстраційні дії про припинення прав на це майно, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання цієї земельної ділянки є належними та адекватними суті спору, не суперечать вище наведеним положенням процесуального закону та його заява в цій частині підлягає задоволенню.
Вимогу заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: 2321585000:01:003:0034 апеляційний господарський суд вважає такою, що не відповідає предмету спору і способу захисту свого права, який обраний позивачем, оскільки в межах своїх повноважень Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області має право видавати накази організаційно-розпорядчого характеру.
Позивач в своїй заяві не конкретизує, які саме накази щодо спірної земельної ділянки суд повинен заборонити видавати відповідачу, а зазначає "будь-які". Втім, такі накази можуть і не стосуватися предмету спору - поновлення права оренди, суд не може заборонити відповідачу повністю виконувати свої функції щодо спірної ділянки, тому в цій частині заяви слід відмовити.
Також апеляційний суд зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачу включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та внесення до Державного земельного кадастру будь-якої інформації щодо поділу чи об'єднання цієї земельної ділянки включає в себе і етап видання наказів організаційно-розпорядчого характеру саме з цих питань.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача у судовому засіданні про припинення дії договору, оскільки встановлення цього факту і є предметом спору, тому не може вирішуватися судом в межах розгляду заяви про забезпечення позову і бути підставою для відмови в забезпеченні позову.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо недоведеності позивачем підстав для забезпечення позову та безпідставно відмовив у задоволенні заяви.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №908/1318/19 про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
9. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 269, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019, постановлену за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" прозабезпечення позову у справі № 908/1318/19 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №904/1318/19 скасувати.
Прийняти у справі нове рішення.
Заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" від 11.07.2019 про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру задовольнити частково.
Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) до моменту прийняття остаточного рішення у справі №908/1318/19 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,3019 га кадастровий номер: НОМЕР_1 .
В решті в задоволенні заяви відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" (ЄДРПОУ 00428471, адреса: вул. Пушкіна,13-А, м. Вільнянськ Запорізької області, 70002) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 960,50 грн., про що видати наказ.
Відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Ця постанова є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову.
Стягувач: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" (ЄДРПОУ 00428471, адреса: вул. Пушкіна,13-А, м. Вільнянськ Запорізької області, 70002).
Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.08.2019
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя І.О.Вечірко
Суддя В.О. Кузнецов