вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" серпня 2019 р. Справа№ 910/2771/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Зубець Л.П.
Сітайло Л.Г.
за участю представників: не викликались
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"
на рішення Господарського суду містаКиєва від 17.05.2019
у справі № 910/2771/19 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
про стягнення 6082, 29 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2771/19 у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аха страхування" про стягнення 6 082, 29 грн. відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та відповідає за вимогами позивача (ТДВ СК "Альфа-Гарант"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності;
- відповідач здійснив на користь позивача виплату страхового відшкодування в сумі 21297,71грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:
- рахунок-фактура ФОП « Кобець Артем Сергійович » № 00389 від 29 серпня 2018 є достатнім, належним, допустимим та достовірним доказом у справі, що підтверджує розмір збитку завданого потерпілій особі та вартість пошкодженого транспортного засобу із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу, що підлягає стягненню з відповідача;
- звіт №2/19 та висновок по визначенню коефіцієнта фізичного зносу КТЗ від 08.01.2019 складені з порушенням вимог чинного законодавства у сфері оцінки майна, вони не є допустимими та достовірними доказами у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/2771/19, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 192100 грн. (1 921 грн.*100).
Частиною 1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді справи №910/2771/19 колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 192 100грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
За правилом ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/2771/19 прийнято до свого провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду 27.06.2019, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 12.07.2019, апеляційна скарга має бути розглянута 27.08.2019.
Від відповідача (24.07.2019) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:
- позивачем було виплачено страхове відшкодування на СТО ФОП Кобець А.С.Ю який не є платником податку на додану вартість; оскільки документів, що підтверджують понесення податку на додану вартість немає, у позивача відсутні правові підстави для врахування суми податку на додану вартість під час здійснення розрахунку суми страхового відшкодування;
- звіт №2/19 по визначенню коефіцієнту фізичного зносу, проведений оцінювачем Вітвіцьким І .І. , проведений із дотриманням вимог положень законодавства.
Від позивача (01.08.2019) надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги, в яких позивач вказує про, те що:
- звіт №2/19 від 08.01.2019 складений з порушенням вимог чинного законодавства у сфері оцінки майна, а інформація використана у ньому є недостовірною та неповною, то він є недопустимим та недостовірним доказом у справі;
- до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2019 у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Пономаренка Є.Ю. у відпустках, у справі № 910/2771/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.08.2019 у справі № 910/2771/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Зубець Л.П., Сітайло Л.Г.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до договору № 06-MR2/02-207-04180 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 05.09.2017 р., укладеного між ТДВ СК "Альфа-Гарант" та ОСОБА_3 , застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Із матеріалів справи вбачається, що 20.08.2018р. у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Hyundai Accent", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 .
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.10.2018 р. у справі № 761/34316/18, яка набрала законної сили, ОСОБА_5 був визнаний винним у скоєнні вказаної ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цією ж постановою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 48-D/44/9 від 26.09.2018р., складеного ФОП ОСОБА_6 , наданого позивачем, вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля марки "Hyundai Accent", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склав 29 189, 97грн. з урахуванням ПДВ.
А згідно з рахунком-фактурою ФОП Кобець А.С. № 00389 від 29.08.2018 р. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 27380, 00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі зазначеного рахунку-фактури, страхового акту № СТ/18/0222 від 16.05.2018р. позивач платіжним дорученням № ID-110610 від 03.10.2018р. відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у загальній сумі 27 380,00грн., що був заподіяний страхувальником ПрАТ "СК "Аха страхування" (відповідача).
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч.1 ст.993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "СК "Аха страхування" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8744359 від 26.04.2018р.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ТДВ СК "Альфа-Гарант") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
20.11.2018 р. позивач, як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до страховика винної особи - ПрАТ "СК "Аха страхування" із заявою про компенсацію страхового відшкодування у сумі 27380,00грн, тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положеннями статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Розглянувши вказану вимогу, відповідач 21.01.2019р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача у сумі 21 297,71грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями № 529322 та № 529216.
Позивач просить суд стягнути з відповідача решту невідшкодованого страхового відшкодування у сумі 6 082, 29грн.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018р., по справі № 910/171/17 від 02.10.2018р.
Так, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика).
Відповідно до п.1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Як встановлено судом, при розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивачем не був врахований коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, оскільки зі страхового акту позивача та розрахунку страхового відшкодування на суму 27 380,00грн., наявних у матеріалах справи, вбачається, що виплата страхового відшкодування потерпілій особі здійснювалось на підставі рахунку-фактури ФОП Кобець А.С .
Проте, зі звіту експертного дослідження № 2/19 від 08.01.2019 р. про визначення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , наданого відповідачем, вбачається, що коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Hyundai Accent", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у даному випадку склав 0,53%. Отже, застосування коефіцієнту зносу на складові частини (деталі) пошкодженого автомобіля у вказаному розмірі є обов'язковим.
Позивач - ТДВ СК "Альфа-Гарант" у своїй відповіді до відзиву послався на звіт про оцінку транспортного засобу № 48-D/44/9 від 26.09.2018 р., складений ФОП ОСОБА_6 , де був врахований коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу у розмірі 0,32%. Утім, місцевим господарським судом обґрунтованого відхилено такі доводи позивача, оскільки, при розрахунку страхового відшкодування ТДВ СК "Альфа-Гарант" даний звіт не застосовував та у цьому звіті розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai" 2011 року випуску здійснювався на підставі вартості нового автомобіля "Hyundai" 2014 року випуску та в іншій комплектації. Крім того, на пошкодженому транспортному засобі були наявні сліди попередніх ремонтних впливів на передні праві та задні праві двері, правої боковини, переднього правого крила, у зв'язку із чим оцінювачем ОСОБА_7 у звіті № 2/19 від 08.01.2019р. була зменшена вартість транспортного засобу відповідно до вищевказаної Методики (Додаток № 4).
За таких обставин судом обґрунтовано не прийнято до уваги наданий позивачем звіт, складений оцінювачем Видутою Д .Ю. , та одночасно відхилено твердження про те, що звіт № 2/19 від 08.01.2019 р. щодо визначення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, виконаний оцінювачем ОСОБА_7 , є неналежним доказом у справі.
Виплата страхового відшкодування здійснена позивачем (ТДВ СК "Альфа-Гарант") на користь СТО ФОП Кобець А.С. , який не є платником податку на додану вартість, при цьому доказів на підтвердження понесення витрат на сплату цього податку позивач не надав, тому відсутні підстави для врахування суми податку на додану вартість при здійсненні розрахунку суми страхового відшкодування.
Таким чином, є доведеною належними засобами доказування вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, яка склала 21 297, 71грн., та яка була сплачена позивачу 21.01.2019р.
Також, статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АК/8744359 від 26.04.2018р. франшиза складає 00,00 грн., відтак, встановлена сума страхового відшкодування не змінюється.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що звіт №2/19 та висновок по визначенню коефіцієнта фізичного зносу КТЗ від 08.01.2019 складені з порушенням вимог чинного законодавства у сфері оцінки майна, судова колегія до уваги не приймає як безпідставні та такі, що позбавлені належного доказового обгрунтування.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/2771/19 залишити без мін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2771/19.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.П. Зубець
Л.Г. Сітайло