вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" серпня 2019 р. Справа№ 910/1176/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Яковлєва М.Л.
Коробенка Г.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі", м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 (повний текст складено 06.06.2019)
у справі № 910/1176/19 (суддя Данилова М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі", м. Київ
до 1: Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, м. Радомишль Житомирської обл.
2: Головного управління Національної поліції в Житомирській області, м. Житомир
3: Державної казначейської служби України, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролл Транс Груп", м. Луцьк
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (далі - ТОВ "Цунамі", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - Радомишльське відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області, відповідач-2), Державної казначейської служби України (далі - Державна казначейська служба України, відповідач-3) про відшкодування майнової шкоди (збитків, втрат), завданої протиправними діяннями з боку органів досудового розслідування, у розмірі 20 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача-1 та відповідача-2 щодо повернення вилученого майна у строки, передбачені законом, а також невжиття заходів щодо забезпечення належної схоронності вилученого майна та транспортного засобу, було порушено права позивача на власність та завдано останньому майнову шкоду в розмірі 20 000, 00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у даній справі у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції з посиланням на положення ст.ст. 22, 1166, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дійшов висновків про відсутність повного складу цивільного правопорушення, з яким законодавство пов'язує відшкодування збитків (шкоди), тоді як відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи.
За висновком місцевого господарського суду, доводи позивача про порушення його прав володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю не знайшли свого підтвердження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Цунамі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 скасувати повністю і прийняти нове рішення про задоволення позову, поклавши судові витрати на відповідачів. Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, місцевим господарським судом не застосовано положення ч.ч. 1, 2 ст. 1166 та ч. 6 ст. 1176 ЦК України.
На думку апелянта, мала місце бездіяльність посадових осіб відповідача-2, які не виконали відповідний обов'язок щодо повернення арештованого майна, а також майна, вилученого без клопотання про це, який перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з арештом транспортного засобу. Натомість висновки суду першої інстанції про відсутність вини та причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною позивачу шкодою та діями відповідача-2 не відповідають положенням ч. 2 ст. 1166 ЦК України (який покладає обов'язок доведення відсутності вини на відповідача) та не підтверджуються матеріалами справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1176/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 відмовлено ТОВ "Цунамі" у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Цунамі" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1176/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, враховуючи перебування у відпустці судді Тищенко А.І., яка не є головуючим суддею (доповідачем у справі), справу № 910/1176/19 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 21.08.2019, справу № 910/1176/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Яковлєва М.Л.
Позиції учасників справи.
Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Цунамі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ролл Транс Груп" (далі - ТОВ "Ролл Транс Груп", третя особа) був укладений договір № 20/08 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2018 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач (Замовник) доручив, а третя особа (Виконавець) взяла на себе зобов'язання надати за відповідну плату послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.
Згідно з п. 1.2 Договору Виконавець здійснює перевезення вантажів власним чи найманим транспортом.
Відповідно до п. 1.3 Договору умови кожного замовлення зазначаються у заявці Замовника і узгоджуються із Виконавцем.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку збільшення термінів здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу згідно п. 2.1.5 Договору, затримки, вилучення (чи арешту) транспортного засобу представниками правоохоронних органів (в т.ч. Національної поліції) понад 12 годин чи з'ясування інших обставин, пов'язаних із вантажем чи документами на вантаж, Замовник сплачує Виконавцю неустойку за наднормативний простій транспортного засобу при перевезеннях по Україні у розмірі 1 000 грн. за кожен день простою, що включає вихідні та святкові дні, якщо інша сума штрафу не вказана у заявці.
На підставі заявки № 880-11-2018 від 13.08.2018 позивач (Замовник та Вантажоодержувач) замовив перевезення: дуб-кругляк, об'єм - 18 м3, вага - 20 тон; кількість автомобілів - 1; дата та час завантаження - 14.11.2018; термін доставки - 1 день.
Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 893737 від 15.11.2018 Вантажовідправник - Фізична особа-підприємець Івлев Р.Г. (далі - ФОП Івлєв Р.Г. ) відправив Замовнику - позивачу автомобільним перевізником ТОВ "Ролл Транс Груп" дуб-кругляк 15,87 м3.
Як встановлено судом першої інстанції, 15.11.2018 біля 18-00 год. на стаціонарному посту поліції на автодорозі "Київ-Чоп" в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області був зупинений сідловий тягач - "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ "Ролл Транс Груп" з напівпричепом "SCHMITZ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перевозив дуб-кругляк, з якого походження 11 колод дуба не було підтверджено усіма відповідними документами. Того ж дня, 15.11.2018, під час проведення огляду, вказаний автомобіль, напівпричіп, документи на транспортний засіб та лісоматеріал були вилучені слідчим як знаряддя злочину.
16.11.2018 за даним фактом розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12018060280000604, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а сідловий тягач, напівпричіп та 11 колод дуба кругляка визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду в Житомирській області від 19.11.2018 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Недашківського В.В. про накладення арешту на сідловий тягач з напівпричіпом бортовим, 11 колод дуба-кругляка в рамках розслідування кримінального провадження № 12018060280000604, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. На час розгляду даного клопотання судом було встановлено, що 11 колод дуба-кругляка належало на праві власності ФОП Івлєву Р.Г .
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.12.2018 вищезазначену ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.11.2018 скасовано в частині відмови у накладенні арешту на 11 колод дерев породи дуб; накладено арешт на 11 колод дерев породи дуб, які були вилучені 15.11.2018 під час огляду транспортного засобу - автомобіля - "MAN" реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ "Ролл Транс Груп" з напівпричепом "SCHMITZ", реєстраційний номер НОМЕР_2 ; в іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.
07.12.2018 автомобіль та вантаж було повернуто під розписку на відповідальне зберігання представникам ФОП Івлєва Р.Г. та ТОВ "Ролл Транс Груп".
03.01.2018 ТОВ "Цунамі" отримало від ТОВ "Ролл Транс Груп" письмову вимогу № 728 від 28.12.2018 про сплату відповідно до умов Договору неустойки за наднормативний простій транспортного засобу в сумі 20 000,00 грн.
25.01.2019 позивач сплатив третій особі зазначену суму коштів на підставі платіжного доручення № 418.
ТОВ "Цунамі", посилаючись на те, що внаслідок протиправних діянь органів досудового розслідування - відповідача-1 та відповідача-2 ним було виплачено третій особі - ТОВ "Ролл Транс Груп" неустойку, чим завдано позивачу шкоду, просило суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 20 000,00 грн. майнової шкоди, право на відшкодування якої виникло на підставі ч. 6 ст. 1176 та ст. 1173 ЦК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову у даній справі є завдання позивачу майнової шкоди внаслідок незаконних дій (бездіяльності) з боку органів досудового розслідування.
Таким чином, незаконність дій (бездіяльність) органів досудового розслідування, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стверджуючи про наявність підстав для відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового слідства при здійсненні кримінального провадження, позивач не врахував, що питання, пов'язані з тимчасовим вилученням майна як заходом забезпечення кримінального провадження, у тому числі діями щодо повернення тимчасово вилученого майна, опосередковуються регулюванням КПК України, положеннями якого врегульовано, зокрема, й порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування під час досудового розслідування та правові наслідки такого оскарження.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність повного складу цивільного правопорушення, з яким законодавство пов'язує відшкодування збитків (шкоди), оскільки позивачем не доведено достатніми доказами наявності такого обов'язкового елемента для притягнення органу досудового розслідування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди як неправомірність (незаконність) дій цього органу.
Крім того, судом першої інстанції при вирішенні спору вірно враховано, що в силу положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання самостійно на власний ризик, і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов'язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.
Доводи позивача про порушення його прав володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю обґрунтовано відхилені судом першої інстанції як такі, що не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до матеріалів справи на час вилучення майна власником лісопродукції був ФОП Івлєв Р.Г. , а транспортний засіб належав на праві власності ТОВ "Ролл Транс Груп", що не спростовується позивачем.
Судом апеляційної інстанції відхиляються доводи позивача про невжиття відповідачм-2 заходів щодо забезпечення належної схоронності вилученого майна, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами.
Посилання позивача в апеляційні скарзі на те, що 20.11.2018 в ході проведення відповідачем-1 додаткового огляду місця події було виявлено 38 колод дерева породи дуб, замість 11, що свідчить про незаконність вилучення і арешту 27 колод деревини (а саме без звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт усіх 38 колод деревини), колегією суддів апеляційної інстанції відповідно до приписів ч. 5 ст. 269 ГПК України не приймаються, оскільки такі підстави позову позивачем не вказувались, а тому не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Цунамі".
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Цунамі" необґрунтованими та такими, в задоволенні яких правомірно відмовлено судом першої інстанції.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1176/19 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" у справі № 910/1176/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/1176/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді М.Л. Яковлєв
Г.П. Коробенко