проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" серпня 2019 р. Справа № 922/281/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,
за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.,
за участю представників сторін:
відповідача - Хащевацької Ю.О., посвідчення №21/1740 від 30.10.2018, ордер ХВ №000119 від 16.04.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Injoit LTD (вх. №1987 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі № 922/281/19
за позовом Injoit LTD (61058, м. Харків, а/с 9136),
до Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Васильовича, м.Харків
про стягнення 10 360,00 доларів США (290 428,18 грн),-
Injoit LTD звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ФОП Іванова А. В . про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 10 360,00 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані отриманням відповідачем грошових коштів за відсутності правових підстав у вигляді господарських договорів або інших підстав.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі №922/281/19 відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення Injoit LTD платежу на користь Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Васильовича 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 було здійснено за наявності належних правових підстав, а саме контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16, що виключає можливість задоволення позову в порядку ст.ст. 16, 387, 1212 ЦК України.
Injoit LTD з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує про безпідставність висновку суду щодо наявності між сторонами договірних правовідносин, оскільки:
-матеріали справи не містять контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16;
-акти виконаних робіт від імені Injoit LTD підписані невідомою особою.
Посилаючись на недоведеність відповідачем укладення між сторонами контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16, апелянт вказує про неможливість розгляду інформації з виписки по особовому рахунку Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Васильовича як підтвердження саме договірної оплати за проведені останнім роботи. Одночасно апелянтом вказується про неотримання протягом червня 2018 року послуг з програмування.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Injoit LTD на рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі № 922/281/19; призначеносправу до розгляду на 21.08. 2019 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
05.08.2019 від Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Васильовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7338), в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу Injoit LTD залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі № 922/281/19 залишити без змін.
У судове засідання, яке відбулось 21.08.2019, з'явився представник відповідача.
На початку судового засідання колегія суддів встановила надходженя від представника Injoit LTD Іванової О.І. клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7595 від 13.08.2019) з підстав її перебування у відпустці з 13.08.2019 по 26.08.2019.
Згідно ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з тим, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Втім, звертаючись з відповідними клопотаннями з боку представника Injoit LTD ОСОБА_3 не надано документального підтвердження обставини її перебування у відпустці.
Крім того Injoit LTD, з огляду на перебування представника ОСОБА_3 у відпустці з 13.08.2019 по 26.08.2019, не було позбавлено права забезпечити явку іншого свого представника в судове засідання.
Оскільки представником Injoit LTD ОСОБА_3 не було надано жодних доказів перебування у відпустці, а Injoit LTD не надано доказів неможливості забезпечення явки у судове засідання іншого представника, а отже, не надано належних доказів неспроможності забезпечення представництва своїх інтересів у суді, визначені стороною причини неявки не є поважними в порядку ст. ч. 11 ст. 270 ГПК України. У зв'язку з чим колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання представника Injoit LTD Іванової О.І. про відкладення розгляду справи (вх.№7595 від 13.08.2019)
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, оскільки явка позивача обов'язковою не визнавалась, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи, що причини неявки скаржника не є поважними та беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність осіб, які не з'явились в судове засідання.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі №922/281/19 відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 Injoit LTD перерахував на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Васильовича НОМЕР_1 у ПАТ "ОТП БАНК" 3700,00 доларів США, 2960,00 доларів США та 3700,00 доларів США відповідно.
За інформацією наданою банківською установою, клієнтом якої є Injoit LTD, вказані кошти перераховані в якості оплати за надані послуги на підставі контракту.
23.10.2018 та від 30.10.2018 представник позивача звернувся до відповідача з листами (Том 1, а.с. 16-19), в яких зазнає, що 29.06.2018 на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в розмірі 3700,00 доларів США, але відповідних документів про те, що відповідачем було виконано на користь Injoit LTD роботи та існують договірні правовідносини в розпорядженні останнього не має. У зв'язку з чим просив надати відповідь щодо виконання на користь Injoit LTD відповідної роботи та підтверджуючих це документів (контракту, інвойсу, акту виконаних робіт).
21.12.2018 представник позивача звернувся до відповідача із Листом-вимогою (Том 1, а.с. 20-22), в якій вимагав у семиденний строк повернути Injoit LTD грошові кошти, отримані за період з 07.06.2018 по 29.06.2018, у розмірі 10360,00 доларів США.
Проте відповідачем позивачеві грошові кошти в розмірі 10 300,00 доларів США повернуто не було.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, шляхом стягнення відповідної суми як безпідставно перерахованої, в порядку ст.ст. 16, 387, 1212 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предмет позову полягає у стягненні коштів в порядку статті 1212 Цивільного Кодексу України, як перерахованих Фізичній особі-підприємцю Іванову Андрію Васильовичу за відсутності жодної підстави для їх сплати.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникає за наявності трьох умов:
1)набуття або збереження майна боржником;
2)набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи -кредитора;
3)для набуття або збереження боржником майна кредитора відсутні жодні правові підстави - договір, інший правочин, закон, адміністративний акт або інші з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України.
При цьому у відповідності до ст.1212 ЦК України третя з названих умов (відсутність правових підстав набуття майна) є спеціальною ознакою саме кондиційних правовідносин і є необхідною умовою для застосування наслідків безпідставного збагачення, визначених ст.ст. 1212-1214 ЦК України. За таких обставин договірний характер правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.
Разом з тим відповідач заперечує обставину безпідставності отримання даних коштів, наголошуючи, що 01.04.2016 між сторонами було укладено контракт INJ01/04/16, оригінал якого є загубленим, згідно якого відповідач надавав позивачу послуги з програмування, а саме: розробку програмного забезпечення, конфігурацію і консалтинг, системний аналіз, тестування, супровід і забезпечення працездатності продуктів клієнта, комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, аналіз потреб замовника, планування і проектування інтегрованих комп'ютерних схем. За його твердженням, контракт від 01.04.2016 INJ01/04/16 виконувався сторонами протягом квітня 2016 року - червня 2018 року - відповідачем надавалися позивачеві відповідні послуги, позивачем вони регулярно оплачувались, а спірні платежі від 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 у розмірі 3700,00 доларів США, 2960,00 доларів США та 3700,00 доларів США відповідно також були здійснені в порядку виконання названого контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16 і являють собою оплату за фактично виконану відповідачем роботу.
На підтвердження відповідної обставини відповідачем надано акти виконаних послуг (Том 1, а.с. 137-158), інвойси (Том 1, а.с. 120-126) та виписки з особового рахунку відповідача в ПАТ "ОТП Банк" з посиланнями в призначенні платежів на "CONTRACT INJ01/04/16" (Том 1, а.с. 127-136).
Аналізуючи матеріали справи на підтвердження існування між сторонами договірних правовідносин згідно контракту від 01.04.2016 та надання на його підставі послуг, як підстави для перерахуванню останньому 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 у розмірі 3700,00 доларів США, 2960,00 доларів США та 3700,00 доларів США колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частин першої, другої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (частина перша статті 181 ГК України).
Так, матеріали справи не містять контракту, датованого 01.04.2016. Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей.
Керуючись відповідним принципом колегією суддів аналізуються усі надані сторонами докази в сукупності на предмет підтвердження останніми договірних правовідносин на підставі контракту від 01.04.2016.
Так, у матеріалах справи містяться акти виконаних послуг (Том 1, а.с. 137-158), інвойси (Том 1, а.с. 120-126) та виписки з особового рахунку відповідача в ПАТ "ОТП Банк" (Том 1, а.с. 127-136), з яких вбачається, що починаючи з квітня 2016 року - червня 2018 року - відповідачем надавалися послуги з програмування, а саме: розробки програмного забезпечення, конфігурації і консалтингу, системного аналізу, тестування, супровіду і забезпечення працездатності продуктів Клієнта, комп'ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, аналізу потреб замовника, планування і проектування інтегрованих комп'ютерних схем, і відповідні послуги, приймались та оплачувались з боку Injoit LTD з визначенням підстав перерахування коштів - оплата послуг за контрактом від 01.04.2016. Зазначене підтверджує існування між сторонами довготривалих договірних правовідносин, підстава виникнення яких визначалась як контракт від 01.04.2016.
25.05.2018 відповідач звернувся до позивача із заявою (Том 1, а.с.15) в якій в односторонньому порядку просив розірвати контракт Injoit LTD з 01.06.2018 та провести оплату за відпрацьований період часу (Том 1, а.с. 15).
Втім, як вбачається з обставин справи, контракт розірвано не було - доказів розірвання (угоди про розірвання контракту, відповіді позивача зі згодою на пропозицію відповідача від 25.05.2018 про розірвання контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16 тощо) матеріали справи не містять, що свідчить про неприпинення між сторонами договірних правовідносин за контрактом від 01.04.2016.
Досліджуючи надані сторонами докази на предмет підстави перерахуванню Injoit LTD відповідачеві 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 у розмірі 3700,00 доларів США, 2960,00 доларів США та 3700,00 доларів США за номерами операцій RB107068BEHOXIC, RBD20068AKFOY680, RBD290688YGHWNWG, колегія суддів встановила що,
-сума коштів в розмірі 3 700,00 доларів США ( номер операції платника RB107068BEHOXIC) перерахована в якості оплати за інвойс від 22.05.2018 , контракт від 01.04.2016;
-сума коштів в розмірі 2 960,00 доларів США ( номер операції платника RBD20068AKFOY680) перерахована в якості оплати за контракт з Injoit LTD;
-сума коштів в розмірі 3 700,00 доларів США ( номер операції платника RBD290688YGHWNWG) перерахована в якості оплати за контракт від 01.04.2016 (Том 1, а.с.136).
Вищезазначені номери операцій платника, сума платежів, дата валютування є аналогічними інформації Injoit LTD щодо проведення платежів, яка надавалась банківською установою, клієнтом якої є позивач (Том 1, а.с.14)
Таким чином, при проведенні відповідних платежів Injoit LTD визначалась підстава для проведення оплати - контракт від 01.04.2016 та інвойс від 22.05.2018.
На підтвердження реальності виконання послуг Фізичною особою-підприємцем Івановим Андрієм Васильовичем надано особисто підписаний інвойс №5 від 22.05.2018 на суму 3 700,00 доларів США, №6 від 01.06.2018 на суму 2 960,00 доларів США, №7 від 28.06.2018 на суму 3 700,00 доларів США (Том 1, а.с.124-126).
Колегія суддів враховує, що надані відповідачем інвойси, датовані 2018 роком, містять застереження, що їх оплата одночасно є підтвердженням виконання робіт, надання послуг, кінцевих розрахунків між сторонами і того, що сторони не мають взаємних претензій, і не вимагає підписання додаткових документів (Том 1, а.с.120-126).
Відтак, інвойс являє собою складений в односторонньому порядку опис виконаних робіт у певному періоді з одночасним визначенням вартості наданих послуг, оплата за яким з боку замовника є його погодженням та підтвердженням належності виконання робіт.
З тексту наданих інвойсів №5 від 22.05.2018, №6 від 01.06.2018, №7 від 28.06.2018 вбачається, що виставлені суми є платою за надані Фізичною особою-підприємцем Івановим Андрієм Васильовичем послуги Injoit LTD з програмування (комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, аналіз потреб замовника, планування і проектування інтегрованих комп'ютерних схем). Зазначена в останніх вартість наданих послуг повністю відповідає сумам, сплачених Injoit LTD за номерами операцій платника RB107068BEHOXIC, RBD20068AKFOY680, RBD290688YGHWNWG.
Вищезазначені обставини в своїй сукупності свідчать, що перерахування Injoit LTD суми коштів в розмірі 3 700,00 доларів США (номер операції платника RB107068BEHOXIC), 2 960,00 доларів США (номер операції платника RBD20068AKFOY680), 3 700,00 доларів США (номер операції платника RBD290688YGHWNWG) здійснювалось позивачем в якості плати за надані Фізичною особою-підприємцем Івановим Андрієм Васильовичем послуги з програмування, та є підтвердженням прийняття даних робіт.
Відтак, набуття відповідачем коштів 07.06.2018, 20.06.2018 та 29.06.2018 у розмірі 3.700,00 доларів США, 2.960,00 доларів США та 3.700,00 доларів США відбулося на підставі контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16, як платежу позивача за отримані послуги, що виключає можливість кваліфікації спірної суми як безпідставно утриманої з боку відповідача, а відносин, як кондиційних (відносин з безпідставного збагачення) і застосування до них правил ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
Аргументи позивача щодо відсутності в матеріалах справи контракту від 01.04.2016 INJ01/04/16, як доказу існування договірних правовідносин між сторонами, є безпідставними, оскільки, як було встановлено судом вище, наявність останніх підтверджується іншими доказами в їх сукупності, а саме: інформацією Injoit LTD щодо проведення платежів, яка надавалась банківською установою, клієнтом якої є позивач (Том 1, а.с.14); актами виконаних послуг (Том 1, а.с. 137-158), інвойсами (Том 1, а.с. 120-126) та випискою з особового рахунку відповідача в ПАТ "ОТП Банк" (Том 1, а.с. 127-136).
Не спростовує наявність між сторонами договірних правовідносин аргументи апелянта щодо підписання актів виконаних робіт (Том 1, а.с. 137-158) від імені підприємства невідомою особою. Так, з тексту вказаних актів вбачається, що останні з боку замовника - Injoit LTD підписані директором ОСОБА_5 , наявність повноважень у якого підтверджуються даними реєстра Companies House.
Безпідставними є також доводи апелянта щодо неотримання ним протягом червня 2018 року послуг з програмування, оскільки як було встановлено колегією суддів вище, свідченням прийняття робіт у відповідному періоді, є обставина оплати ним інвойсів №6 від 01.06.2018, №7 від 28.06.2018.
З огляду на визначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі № 922/281/19 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 233, 240, 275, 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Injoit LTD залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 28.05.2019 у справі № 922/281/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 22.08.2019.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян