79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" серпня 2019 р. Справа №909/851/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Кравчук Н.М.
Мирутенка О.Л.
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ПРІМА МЕД» за № 01-12/96 від 26.04.2019
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 (повний текст рішення складено 09.04.2019, м. Івано-Франківськ, суддя Ткаченко І.В.)
у справі № 909/851/18
за позовом: Приватного підприємства «ПРІМА МЕД», м. Івано-Франківськ
до відповідача-1: Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради», м.Івано-Франківськ
до відповідача-2: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ
про визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та солідарне стягнення з відповідачів 384 575,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Медвідь В.О. - довіреність б/н від 01.07.2019;
від відповідача-1: Саветчук В.М. - довіреність б/н від 09.07.2019;
від відповідача-2: Кручок А.Б. - довіреність № 627/01-20/14в від 01.08.2019.
Приватне підприємство «ПРІМА МЕД» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним і скасування п. 6 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 серпня 2018 р. № 929 «Про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська» та стягнення солідарно з відповідачів 384 575 грн. витрат на поліпшення орендованого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП «ПРІМА МЕД» (як орендар) здійснило поліпшення майна, що було надане йому в оренду Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та перебуває на балансі Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Після повернення майна орендодавцю позивач звернувся до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та просив відшкодувати йому понесені витрати на поліпшення орендованого майна, однак отримав відмову.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 у справі № 909/851/18 в позові Приватного підприємства «ПРІМА МЕД» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат в сумі 384 575 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Приватне підприємство «ПРІМА МЕД» подало апеляційну скаргу за № 01-12/96 від 26.04.2019, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що право на відшкодування істотних поліпшень виникло у позивача після повернення орендованого приміщення та припинення договірних відносин, а саме -20.03.2018 (з моменту підписання Акту приймання передачі).
Водночас апелянт посилається на п. 2.5. договору оренди нежитлових приміщень від 24.01.2007 за № ДО 2976, відповідно до якого позивач має право на відшкодування вартості здійснених невід'ємних покращень орендованого майна, оскільки такі (поліпшення) у відповідному порядку та формі були погоджені орендодавцем.
Відповідачами подано до суду відзиви на апеляційну скаргу б/н від 17.06.2019, № 559/11.1-05/14в від 14.06.2019, в яких просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 - залишити без змін.
Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського суду не спростовує.
Відповідачем 1 подано до суду заяву про заміну учасника справи Івано-Франківську центральну міську клінічну лікарню на правонаступника Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради».
Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вимоги процесуального закону та зважаючи на те, що згідно з пунктом 1.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» (в редакції від 14.12.2018) останнє є правонаступником усіх майнових і немайнових прав, юридичних обов'язків Івано-Франківської центральної клінічної лікарні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни відповідача 1 у справі його правонаступником - Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради».
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.1996 між Івано-Франківською міською клінічною лікарнею № 2 (правонаступником якої є Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня) (орендодавець) та ПП «ПРІМА МЕД» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі договір оренди від 12 липня 1996 р.). В п. 1 договору сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування приміщення першого поверху 2-ї міської клінічної лікарні загальною площею 45 кв. м (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи,114), в якому після проведення відповідної реконструкції орендарем буде здійснюватись лабораторна діяльність.
Згідно з пп. 2.2.4 договору від 12 липня 1996 р., орендар зобов'язався у випадку реконструкції орендованого приміщення узгоджувати з орендодавцем проведення робіт, а в ст. 4 цього договору сторони передбачили, що у зв'язку з тим, що надане приміщення для здійснення лабораторної діяльності орендарем потребує радикальної реконструкції, орендна плата буде проводитись з початку цільової експлуатації приміщення орендарем.
У розділі 3 договору від 12 липня 1996 р. сторони погодили строк його дії до 12 липня 1998 р.
Між сторони також було підписано два додатки до договору від 12 липня 1996 р. - Додаток 2 і Додаток 2А, за змістом яких узгодили проект реконструкції орендованого приміщення, зокрема, шляхом встановлення стін та дверей (автономний вхід і вихід).
Пізніше, 12 червня 1997 р., між Івано-Франківською міською клінічною лікарнею № 2 та ПП «ПРІМА МЕД» був укладений новий договір оренди (договір оренди від 12 червня 1997 р.), об'єктом якого також було згадане приміщення площею 45 кв. м (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи,114). Відповідно до пп. 2.2.4 цього договору сторони погодили, що у випадку реконструкції орендованого приміщення орендар зобов'язується узгоджувати з орендодавцем проведення робіт.
В період дії договору від 12 липня 1996 р. та договору від 12 червня 1997 р. орендар провів реконструкцію орендованих приміщень, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договорів підряду, кошторисів, актів виконаних робіт та касових ордерів.
В подальшому, 25 січня 2000 р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП «ПРІМА МЕД» (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-1256 (надалі договір оренди від 25 січня 2000 р.). Відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 55,3 кв. м. розташовані на першому поверсі в будівлі по АДРЕСА_1 (яка знаходиться на балансі Центральної міської клінічної лікарні). Цей договір сторони уклали до 31 березня 2003 р.
Згідно з п. 2.5 договору від 25 січня 2000 р., при передачі приміщень від орендаря до орендодавця орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованих приміщень, здійснені власним коштом, якщо вони можуть бути відокремлені від цих приміщень без заподіяння їм шкоди. Всі поліпшення орендованих приміщень проведені орендарем за власні кошти, які неможливо відокремити від приміщень без заподіяння їм шкоди, орендар передає орендодавцеві. Вартість даних поліпшень компенсації не підлягає.
Відповідно до пп. 4.1.3 договору від 25 січня 2000 р., орендар має право проводити реконструкцію та переобладнання приміщень, у тому числі реконструкцію та переобладнання приміщень, що зумовлює підвищення їх вартості, після отримання на це письмової згоди орендодавця.
Пізніше, 18 березня 2003 р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «ПРІМА МЕД» було укладено додаткову угоду до договору оренди від 25 січня 2000 року, якою продовжено строк дії договору до 31 березня 2006 р.
Відповідно до копій договорів підряду, кошторисів, актів виконаних робіт та касових ордерів у 2003 році позивачем у орендованих приміщеннях здійснювались ремонтно-будівельні роботи.
01 червня 2006 р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «ПРІМА МЕД» було укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 55,3 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , дія якого встановлювалась до дня реєстрації нового договору оренди, але не довше 11 місяців з дня укладення цього договору.
В п. 4.1.3 договору від 01 червня 2006 р. сторони погодили, що орендар має право проводити реконструкцію, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень, що зумовлює підвищення їх вартості, після отримання на це письмової згоди орендодавця.
24 січня 2007 р., між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП «ПРІМА МЕД» (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 (договір від 24 січня 2007 р.), згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 55,3 кв. м, розташовані на першому поверсі в будівлі по АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі Центральної міської клінічної лікарні.
Цього ж дня сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, за змістом якого разом з приміщеннями орендареві передаються в користування матеріальні цінності, встановлені у приміщеннях, які неможливо відділити від приміщень без заподіяння їм шкоди, у тому числі система центрального опалення, централізована водопровідна система, централізована каналізація, звичайна система освітлення. Також сторони ствердили, що передані в оренду приміщення відповідають умовам договору оренди і перебувають в належному стані, придатному для використання згідно з умовами договору.
В п. 4.1.3 договору від 24 січня 2007 р. сторони погодили, що орендар має право проводити реконструкцію, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень, що зумовлює підвищення їх вартості, після отримання на це письмової згоди орендодавця.
Впродовж дії цього договору сторони підписали ряд додаткових угод до нього, якими продовжувалася дія договору з кінцевим терміном до 31 травня 2015 р., а також після проведення відповідної оцінки майна було змінено площу орендованих приміщень на 67,9 кв. м.
За період дії договорів оренди від 01 червня 2006 р. та 24 січня 2007 р. позивачем проводились поліпшення орендованих приміщень, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів підряду, кошторисів, актів виконаних робіт, касових ордерів.
В подальшому між сторонами тривали судові спори, зокрема, у справі № 909/794/15 щодо звільнення орендованого приміщення, в межах якої досліджувалось і питання щодо моменту закінчення строку дії договору від 24 січня 2007 р.
У 2017 році позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для визначення вартості зроблених позивачем невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень. Так, за змістом звіту про незалежну оцінку невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень вбачається, що таку оцінку було виконано станом на 30 червня 2017 р. із застосуванням витратного підходу та методом оцінки на основі кількісного аналізу, що передбачає складання кошторису витрат на здійснення будівельно-монтажних робіт. У Звіті визначено, що загальна вартість проведених невід'ємних поліпшень орендованих нежитлових приміщень в будівлі центральної міської клінічної лікарні за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. мазепи,114, здійснена орендарем ПП «ПРІМА МЕД» становить 384 575 грн.
20 березня 2018 р., після тривалих судових спорів, орендовані нежитлові приміщення ПП «ПРІМА МЕД» повернуло орендодавцю, про що був складений відповідний акт приймання-передачі. За змістом цього Акту разом з приміщеннями орендар повернув встановлене в приміщеннях обладнання (система централізованого опалення, централізована водопровідна система, централізована каналізація, звичайна система освітлення), а також сторони ствердили, що передані приміщення знаходяться в задовільному стані.
25 червня 2018 р., позивач звернувся до відповідачів із претензією про відшкодування вартості здійснених поліпшень орендованого майна.
22 серпня 2018 р. Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення № 929, згідно з п. 6 якого відмовив ПП «ПРІМА МЕД» у наданні дозволу на відшкодуванні коштів, витрачених на поліпшення орендованих нежитлових приміщень.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Предметом цього спору є вимога позивача про визнання незаконним і скасування прийнятого виконавчим комітетом міської ради рішення щодо відмови у наданні дозволу на відшкодуванні коштів, витрачених на поліпшення орендованих нежитлових приміщень, та солідарного стягнення з виконавчого комітету міської ради та балансоутримувача орендованого комунального майна витрат позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із частинами 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 272 ЦК УРСР (положення якого регулювали правовідносини сторін у період з 12 липня 1996 р. до 31 грудня 2003 р.) в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором. Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем. Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 773 ЦК України (положення якого регулюють правовідносини сторін починаючи з 01 січня 2004 р.), наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Як визначено в ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Тож під поліпшеннями орендованої речі розуміється проведення певних її змін, завдяки яким істотно покращується її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд тощо у порівнянні з тим станом, в якому річ знаходилася до передачі наймачеві. Здійснення поліпшень треба відрізняти від проведення наймачем ремонту, в результаті якого відновлюються якісні характеристики майна, втрачені ним під час найму.
Крім того, згідно з положеннями ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.
При цьому у разі припинення або розірвання договору оренди, згідно із положеннями частини 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. А вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 12 липня 1996 року та 12 червня 1997 р. між Івано-Франківською міською клінічною лікарнею № 2 (правонаступником якої є Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня) (орендодавець) та ПП «ПРІМА МЕД» (орендар) було укладено договори оренди нежитлового приміщення. Всі інші договори укладались між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «ПРІМА МЕД».
Під час укладення договору оренди від 12 липня 1996 р. (між Івано-Франківською міською клінічною лікарнею № 2 та ПП «ПРІМА МЕД») сторони дійшли висновку про необхідність проведення відповідної реконструкції у наданому в оренду приміщенні, план якої вони визначили у додатку 2А до згаданого договору, зокрема, шляхом встановлення стін та дверей, утворення автономного входу і виходу.
Проект реконструкції орендованого приміщення в 2 МКЛ м. Івано-Франківська (додаток № 2 до договору оренди від 12 липня 1996 р.) було підписано між головним лікарем 2 МКЛ ОСОБА_2 та директором ПП «ПРІМА МЕД» ОСОБА_3 .
В цей період, за змістом наявних в матеріалах справи документів (Т 1 а. с. 193-203), позивач витратив на проведення таких робіт 30 689 грн 23 коп. Указана вартість поліпшень, відповідно до умов укладеного між сторонами договору й положень ст. 272 ЦК УРСР, підлягає відшкодуванню.
Відповідачем 1 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності у даній справі б/н і дати (вх. № 17557/28 від 09.11.2018.
За змістом статей 71, 75 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Судом встановлено, що договірні відносини між Івано-Франківською міською клінічною лікарнею № 2 та ПП «ПРІМА МЕД» щодо оренди приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , припинились до 25 січня 2000 р., адже, на зазначену дату вже між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «ПРІМА МЕД» було укладено договір оренди щодо даних нежитлових приміщень. Позивач звернувся до суду у даній справі 18.10.2018, з пропуском строку позовної давності. А відтак суд першої інстанції підставно відмовив в задоволення позову в частині стягнення 30 689 грн 23 коп., у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Щодо решти позовних вимог що стосуються стягнення вартості поліпшень орендованого майна, проведених позивачем в період дії решти укладених договорів оренди (після 25.01.2000), суд вважає що вони не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
У всіх договорах оренди нежитлових приміщень укладених між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП «ПРІМА МЕД» сторони погодили, що орендар має право проводити реконструкцію, переобладнання та поліпшення орендованих приміщень, що зумовлює підвищення їх вартості, після отримання на це письмової згоди орендодавця.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (сторона у договорі (орендодавець) надавав позивачу дозвіл (згоду) на поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди.
Враховуючи те, що після 25.01.2000 позивач здійснював поліпшення орендованого майна без згоди орендодавця, відтак, у нього не виникло право на відшкодування їх вартості. Враховуючи зазначене суд першої інстанції правомірно відмовив в позові щодо стягнення вартості поліпшень орендованого майна, проведених позивачем в період дії договорів оренди після 25.01.2000.
Водночас, колегія суддів зазначає, що необґрунтованими є вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 384 575 грн. витрат на поліпшення орендованого майна. Адже, між позивачем та кожним з відповідачем укладались різні (окремі) договори щодо оренди спірного приміщення, якими встановлено права та обов'язки для кожного з відповідачів, як орендодавців.
Статтею 540 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
А відтак, враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції також, погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у позові щодо визнання незаконним і скасування п. 6 рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 серпня 2018 р. № 929 «Про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська», яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на відшкодування коштів, зазначених на поліпшення орендованих згідно з договором оренди № ДО -2976 від 24.01.2007.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи та висновку місцевого господарського суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «ПРІМА МЕД» за № 01-12/96 від 26.04.2019 відмовити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 у справі № 909/851/18 залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.08.2019.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Кравчук Н.М.
суддя Мирутенко О.Л.