73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"25" червня 2007 р. Справа № 5/96-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г. при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсон
до ТзОВ "Ділові новини" м.Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 3312,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Марченко І.П. - пров.спеціаліст-юрист, дов. у справі,
від відповідача: Островерхова О.Л. - редактор,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3312,50 грн. штрафних санкцій, нарахованих відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у зв'язку з невиконанням останнім нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Позивачем позовні вимоги підтримано з підстав зазначених у позові, посилаючись на невиконання відповідачем встановленого законодавством нормативу по працевлаштуванню інвалідів та несплату в добровільному порядку до цього часу штрафних санкцій за нестворене робоче місце інваліда. Крім того позивачем збільшено (доповнено) позовні вимоги, просить стягнути з відповідача окрім штрафних санкцій-пеню в сумі 30,69 грн. нараховану за прострочку сплати штрафних санкцій за період з 17.04.07р. по 17.05.07р. включно, про що подано до суду відповідну заяву.
Відповідачем позовні вимоги не визнаються з посиланням на середньооблікову чисельність працівників в 2006 році менше 8 чоловік, а саме 7,8 та працевлаштування у звітному році 1 працівника - інваліда на посаду кур"єра та знаходження його в трудових відносинах і на цей час.
Клопотання позивача про збільшення позовних вимог і стягнення пені, нарахованої за прострочку сплати штрафних санкцій судом відхиляється, оскільки відповідно до ст. 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Клопотання ж позивача про збільшення суми позовних вимог і стягнення пені є доповненням до позову, а не збільшенням позовних вимог та є новою позовною вимогою, яка не була заявлена при зверненні до суду з позовом і заявлена з інших підстав та містить окремий предмет спору та може бути предметом розгляду окремого провадження.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції Закону чинній на час спірних правовідносин, для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового штату за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 цього Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються і сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями, громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи - державної статистичної звітності - форма № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік" наданої відповідачем до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, довідки відповідача № 93 від 21.06.07р. середньооблікова чисельність працівників 7,8 (8), норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 місце. Фактично на підприємстві відповідача в звітному році відповідно до зазначеного звіту працювало 0,4 інваліда.
При цьому, як вбачається з наданих відповідачем матеріалів - наказу № 16 від 03.04.06р. відповідачем працевлаштовано працівника - Ковбаснян К.М. на посаду кореспондента, яка згідно довідки МСЕК від 06.12.05р. є інвалідом ІІІ групи. Наказом відповідача № 25 від 27.06.06р. Ковбаснян К.М. звільнено з роботи за ст. 36 п. 2 КЗпП України.
Окрім того відповідачем наказом № 48 від 10.11.06р. "Про зміни до штатного розкладу" введено посаду кур"єра. Наказом № 50 від 23.11.06р. на посаду кур"єра прийнято Пецову В.Г., яка згідно довідки МСЕК № 051104, посвідчення АБ № 329509 є інвалідом ІІІ групи.
Таким чином зазначені обставини свідчать про фактичне працевлаштування відповідачем інваліда та виконання відповідачем встановленого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, так як відповідно до ч. 5 цієї статті виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
За таких обставин, враховуючи виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, підстав для стягнення штрафних санкцій передбачених ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за нестворення робочих місць не має, у зв"язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
1.У задоволенні позову відмовити.
Суддя В.Г. Ситюк