Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2019 р.м.ХарківСправа № 922/1880/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи - підприємця Огір Тетяни Валеріївни ( АДРЕСА_2 ) , Приватного виконавця Бабенко Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_3
про визнання оцінки майна недійсною
за участю представників:
позивача - не з'явився
першого відповідача - не з'явився
другого відповідача - не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Огір Тетяни Валеріївни, в якій просить суд: визнати недійсним звіт від 18.06.2018 про незалежну оцінку нерухомого майна (нежитлових приміщень 1-го поверху № 3, 4, 6, 10-15, 16-18, 18а, 186, 18в, 19-23, 33-39, 39а, 40-42, 2-го поверху №1-5 в літ. «А-2» загальною площею 425,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ), складений суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Огір Тетяною Валеріївною.
Разом із тим, подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у Фізичної особи - підприємця Гриненко Жанни Петрівни звіт від 18.06.2018 про незалежну оцінку нерухомого майна (нежитлових приміщень 1-го поверху № 3, 4, 6, 10-15, 16-18, 18а, 186, 18в, 19-23, 33-39, 39а, 40-42, 2-го поверху №1-5 в літ. «А-2» загальною площею 425,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ).
Ухвалою господарського суду Харківської області від18.06.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали звіту від 18.06.2018 про незалежну оцінку нерухомого майна (нежитлових приміщень 1-го поверху № 3, 4, 6, 10-15, 16-18, 18а, 186, 18в, 19-23, 33-39, 39а, 40-42, 2-го поверху №1-5 в літ. «А-2» загальною площею 425,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ), складений суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Огір Тетяною Валеріївною.
26.06.2019 через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. №15597) надійшов вищеозначений звіт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1880/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено на "11" липня 2019 р. о(об) 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2019 підготовче засідання відкладено на 20 серпня 2019 р. о 11:30 год.
22.07.2019 до суду від 2-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17654), який судом приєднано до матеріалів справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Проте через канцелярію суду 20 серпня 2019 року надав заяву про відкладення розгляду справи (вх. №19967), у зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні, яке призначено на 20 серпня 2019 р. о 11:30.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву позивача відхиляє її як безпідставну та необґрунтовану, виходячи з наступного.
У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги те, що позивачем необґрунтовано поважність причин та неможливість прийняття участі в даному судовому засіданні, а також неможливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви, а тому відхилив її.
1-й та 2-й відповідач в призначене судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно діючого законодавства.
Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.
Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пп. 1, 10, 15 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»
Згідно із ч. 4 ст.3 вказаного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом ч.1 ст. 10 і ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 33 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 вищезгаданого Закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч.1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №914/881/17 від 13.03.2018.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17 зазначила, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсним звіт від 18.06.2018 про незалежну оцінку нерухомого майна (нежитлових приміщень 1-го поверху № 3, 4, 6, 10-15, 16-18, 18а, 186, 18в, 19-23, 33-39, 39а, 40-42, 2-го поверху №1-5 в літ. «А-2» загальною площею 425,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ), складений суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Огір Тетяною Валеріївною
Пунктом 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017).
Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) передбачено право на звернення до суду стороною виконавчого провадження із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, питання щодо визнання недійсним звіту про оцінку майна має вирішуватись господарським судом у порядку, визначених статтями 339-342 ГПК України, за скаргою, розгляд якої може бути здійснено в межах провадження у відповідної господарської справи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, позивач може звернутись до суду з клопотанням про повернення йому судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 20, 185, п.1 ч.1 ст.231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили 20.08.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу складено 20.08.2019.
Суддя О.О. Присяжнюк