"26" червня 2007 р. Справа № 9/85
Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович
розглядаючи справу
за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-1"
до відповідача Державна податкова інспекція у Кіцманському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002631500/0від 19.04.2007 року
за участю представників:
позивача: Королюк В.І. доручення №39 від 01.03.2007р.
відповідача: Коубіш А.П. доручення №8/9/10-010 від 09.01.2007р. Молованюк Л.В. доручення №1081/9/10-010 від 08.06.2007р.
Тупичко Ю.І. доручення №1082/9/10-010 від 05.06.2007р.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» звернулося із позовною заявою про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіцманському районі №0002631500/0 від 19.04.2007 року, щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3955 грн.
В судовому засіданні 22 червня 2007 року було оголошено перерву до 26 червня 2007 року. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у запереченні на позовну заяву та його представники в судовому засіданні заперечують проти позову, обґрунтовуючи законністю прийнятого рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.
На підставі акту №230/1500/32013010 від 17.04.2007 р. «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість» (поданої за лютий 2007 року) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002631500/0 від 19 квітня 2007 року . яким згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» , п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3955 грн.
СТзОВ «Колосок-1» подало до ДПІ у Кіцманському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2007 року, згідно якої задекларовано податкових зобов'язань 7073 грн., податкового кредиту, який виник у лютому 2007 року 31908 грн., включено до податкового кредиту у лютому 2007 року від'ємне значення попереднього звітного періоду у розмірі 278288 грн. (рядок 23), визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 47152 (рядок 25) грн. з перерахуванням на рахунок платника в установі банку.
Позивачем як додаток до декларації за лютий 2007 року був поданий Розрахунок сум бюджетного відшкодування, рядок 3 якого містить вимогу про вказання суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг). В цьому рядку зазначені сума ПДВ у розмірі 47152 грн.
Оскаржуваним повідомленням - рішенням позивачу знято з бюджетного відшкодування 3955 грн. на тій підставі, що «платником включено в суму бюджетного відшкодування податкові накладні, податковий кредит по яких включено в декларації за попередні періоди (тобто в грудні 2006 року)» (ст.1 акту).
Предметом спору є зменшення Відповідачем Позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2007 року.
Суд проаналізувавши п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Довідку про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету від 20.10.2006 року, виходить з наступного. Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону).
Аналіз чинного законодавства підтверджує, що законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду, та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом.
Наявність цього від'ємного значення підтверджується Декларацією з ПДВ Позивача за лютий 2007 р., у якій в рядку 18.2. зазначене від'ємне значення лютого 2007 року в розмірі 24835 грн. Від'ємне значення попереднього звітного періоду - січня 2007 року зазначене в Декларації з ПДВ за лютий 2007 року в рядку 23 і дорівнює 278288 грн. У відповідності з п.п. “б» ст.7.7.2 “залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»
Позивач в податковому періоді, за який заявляється бюджетне відшкодування, мав від'ємне значення суми ПДВ 303123 грн.
Сума ПДВ, фактично сплачена Позивачем в ціні товарів постачальникам цих товарів в січні 2007 року не заперечується даними акту перевірки і складає 47152 грн., з яких знято з відшкодування Відповідачем 3955 грн.
Таким чином, підтверджується сума ПДВ, фактично сплачена Позивачем постачальникам товарів у січні 2007 року, тобто у відповідності з формулюванням п/п. 7.7.2. Закону про ПДВ підтверджується «сума податку, сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Враховуючи наведене, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» не порушувало (в частині оскаржуваної суми) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
Відповідачем не наведено доводів з посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість», які спростовували б доводи позивача про визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення. Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені у відзиві, та обґрунтували правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства.
Згідно підпункту 4.4.1 пункту 4.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами», який встановлює, що у випадку, якщо норма закону або іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або норми інших законів або різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь, як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі ст. ст. п.п. 4.4.1, 4.4. ст. 4, п.п.7.7.1, 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіцманському районі №0002631500/0 від 19.04.2007 року, щодо зменшення сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3955 грн.
3. Відшкодувати сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-1» з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Г. Чорногуз