12.07.07
Справа №АС4/141-07.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зернівська нафтобаза»
до відповідача: Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Лугова Н.П.
Представники:
від позивача Северина Є.І., довіреність №20 від 01.06.2007р.
від відповідача Кисленко О.М., довіреність №8657/10/10-030 від 11.07.2007р., Тихоненкова С.О., довіреність №14946/10/10-030
У судовому засіданні, що відбулося 21.06.2007 р. на підставі ст.150 КАС України було оголошено перерву до 21.06.2007р., ухвалою суду від 21.06.2007р. було відкладено розгляд справи до 09.07.2007р., 09.07.2007р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 12.07.2007р.
Суть спору: позивач просить визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ №0000082303/0 від 09.11.2006р. про визначення податкового збов»язання по податку на додану вартість в сумі 108 444 грн. 00 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:
Відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб»єктів господарювання в період з10.10.2006р. по 30.10.2006р. Шосткинською МДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ “Зернівська нафтобаза» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р. За результатами проведеної перевірки позивачем був складений акт №1324/23-3/034828867 від 02.11.2006р.
В ході проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ “Зернівська нафтобаза» підпункту 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за березень 2006 року в розмірі 72 296,00 грн., а саме - за рахунок неправомірного проведення коригування податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сторону зменшення за березень 2006 року в розмірі 72 296,00 грн. на підставі рішення господарського суду Сумської області про визнання угод купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей недійсними.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 23.02.2006р. по справі № 17/54-06 за позовом ТОВ “Зернівська нафтобаза» до відповідача - ТОВ “Мрія» визнані недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №1 від 04.06.2004р. на суму 18460,00 грн., №1 від 13.04.2005р. на суму 20 070,53 грн., №2 від 09.06.2005р. на суму 49 913,94 грн., №3 від 09.06.2005р. на суму 46 200,00 грн., №6 від 04.08.2005р. на суму 71 947,72 грн., №7 від 09.08.2005р. на суму 205 731,10 грн., №9 від 26.08.2005р. на суму 21 450,00 грн., укладені між ТОВ “Мрія» та ТОВ “Зернівська нафтобаза».
03.04.2006р. позивач подав до Шосткинської МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 р. за №1263, в якій зкоригував в сторону зменшення податкові зобов»язання з податку на додану вартість на 72296,00 грн.
Позивач вважає, що оскільки рішенням суду від 23.02.2006р. договори визнано недійсними, тому втрачають юридичну силу первинні документи, які відображали факт здійснення такої операції.
Крім того, позивач посилається на те, що угоди були визнані судом недійсними з моменту укладення і тому він вважає, що угод фактично не було, а тому не було і законних підстав для нарахування і сплати в бюджет сум податку на додану вартість, в зв»язку з відсутністю об»єкту оподатування.
Частиною 1 ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі, все що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України, у разі визнання недійсним зобов»язання з інших підстав кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні все одержане за зобов»язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов»язання не передбачені законом.
Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями передбачено, що об»єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. в тому операції з передачі права власності на об»єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об»єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно до п.4.5 ст.4 зазначеного Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов»язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV зі змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов»язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Посилання позивача, що рішення про визнання недійсними угод з моменту укладення, свідчить про те що їх не було спростовуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, а також актом перевірки ТОВ “Зернівська нафтобаза» від 02.11.2006р. №1324/23-3/03482867.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ “Зернівська нафтобаза» та як свідчать пояснення представників позивача та відповідача, повернення реалізованого товару ТОВ “Мрія» на склад ТОВ “Зернівська нафтобаза» не відбулося. Таким чином, твердження позивача стосовно втрати юридичної сили первинних документів, які відображають факти здійснення таких операцій є неправомірним та не обгрунтованим.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України обов»язок доведення правомірності спірного рішення покладено на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в запереченні на позов обгрунтував та навів докази, які спростовують доводи позивача. Тоді як вимоги позивача позбавлені правового обгрунтування, на їх підтвердження не надано відповідних доказів.
Враховуючи вищевикладеного, суд дійшов висновку що ,податкове повідомлення - рішення Шосткинської МДПІ №0000082303/0 від 09.11.2006р. про визначення податкового збов»язання по податку на додану вартість в сумі 108 444 грн. 00 коп. прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА
У судовому засіданні за погодженням з представниками позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 17.07.2007р.