73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.03.2010 Справа № 4/46-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора м.Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонської міської ради м. Херсон
до закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 1» м.Херсон
про стягнення 33.132грн.26коп.
за участю прокурора відділу представництв облпрокуратури Павленко І.В.
та представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Сотниченко В.В.
від відповідача - в.о. директора Кузькін О.О.
Прокурор міста Херсона звернувся з позовом в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонської міської ради (позивач по справі) і просить стягнути з закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 1» (відповідач) 31.118грн.21коп. основного боргу та 2.014грн.05коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по розрахунках за договором оренди комунального майна від 01.08.2008року №1442.
В засіданні суду прокурор і позивач позовні вимоги підтримали в повному розмірі.
Відповідач посилається на те, що розрахунки за оренду приміщення ним не здійснювалися, так як з моменту укладення договору приміщення знаходилося в аварійному стані і потребувало капітального ремонту. Було складено кошторис та частково виконано ремонтні роботи силами відповідача на суму 9.007грн.20коп., але в подальшому ремонтні роботи були зупинені, оскільки УКБ виконавчого комітету Херсонської міської ради відмовилося підписувати кошторис і акт виконаних робіт.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
01 серпня 2008року між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (позивач по справі) та закритим акціонерним товариством «Ремонтно-будівельне управління № 1»(відповідач) укладено нотаріально посвідчений договір оренди комунального майна №1442 (реєстраційний номер 2421).
Згідно з цим договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав комунальне майно - нежилі приміщення загальною площею 61,5 кв.м. розташовані по вул. Льва Толстого №24 в м.Херсоні. Приміщення передавалися для розміщення майстерні з виготовлення бляшаних столярних виробів та порізки скла.
Наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі від 01.08.2008року підтверджується передача майна в користування відповідача на умовах оренди. При цьому в акті відсутні відомості щодо стану майна, а лише зазначено, що загальний стан майна зазначено у звіті про експертну оцінку.
Строк дії договору сторонами узгоджено пунктом 11.1 договору оренди з 01.08.2008року до 01.08.2011року.
Фактично договір оренди від 01.08.2008року сторонами було розірвано 29.09.2009року.
Відповідно до розділу 3 договору оренди від 01.08.2009року відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату за час оренди в узгодженому сторонами розмірі -2370грн.41коп. за базовий місяць оренди та перераховувати її в безготівковому порядку позивачу на відповідний рахунок управління державного казначейства не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.
Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності в строки, встановлені договором оренди.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір оренди від 01.08.2008року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором до моменту його розірвання.
Матеріалами справи підтверджується, що під час дії договору оренди своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував.
Згідно з наданим розрахунком позивача борг відповідача з орендної плати за період з 01.08.2008року по 01.09.2009 року, з урахуванням часткового перерахування ним боргу в сумі 11.852грн.05коп. становить 31.118грн.21коп.
На день розгляду справи відповідач не надав доказів перерахування боргу, тому вимоги прокурора та позивача про стягнення 31.118грн.21коп. основного боргу підлягають задоволенню.
Судом відхиляються посилання відповідача на те, що приміщення знаходилося в аварійному стані і потребувало капітального ремонту у зв'язку з чим було складено кошторис та частково виконано ремонтні роботи силами відповідача на суму 9.007грн.20коп. з урахуванням наступного.
Відповідачем не надано документального підтвердження необхідності здійснення ремонтних робіт та неможливості використання об'єкту оренди до їх проведення, як і не надано доказів, які б свідчили про те, що проведення таких робіт узгоджувалося з позивачем, як з орендодавцем, відповідно до вимог пункту 6.2.3 договору оренди. Не надано відповідачем і належних доказів узгодження кошторису ні з орендодавцем, ні з УКБ міськвиконкому. Доказів, якими б підтверджувався факт виконання ремонтних робіт відповідач також не надав. Крім того, договірні відносини були достроково припиненні шляхом розірвання договору оренди з ініціативи самого відповідача.
Суд також враховує, що листом від 08.09.2009року, звертаючись до позивача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди, відповідач гарантував сплату заборгованості.
Крім того, згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону ( в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.
При укладенні договору оренди від 01.08.2008року №1442 сторони пунктом 3.4 узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному розмірі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла під час прострочки від суми боргу.
З урахуванням вищезазначених норм закону вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої за прострочку перерахування грошових коштів за період з 01.03.2009року по 01.09.2009року в сумі 2.014грн.05коп. також підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача з вини якого виник спір.
В засіданні суду за згодою прокурора та представників сторін судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 1» м. Херсон вул.Фонтанна, 7-а р/р 26000364 в Укрсоцбанку МФО 352015 код 05474659:
а) на користь управління комунальної власності Херсонської міської ради м.Херсон проспект Ушакова, 37 р/р 37112005001703 в Управлінні Державного казначейства Херсонської області МФО 852010 код 25900093 -31.118грн.21коп. основного боргу та 2.014грн.05коп. пені;
б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 - 331грн.32коп. державного мита.
Наказ надіслати ДПІ у м.Херсоні;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 -236грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України і підписано 03.03.2010року.