Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2010 р. Справа № 64/75-10
вх. № 875/5-64
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Піддубна О.В. за довіреністю №40-01-364 від 08.12.2009р.; відповідача - Решитько С.О. за довіреністю №7 від 11.01.2010р.
розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства", м. Київ;
до Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена трудового Червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України, м. Харків;
про стягнення 32077,11 грн.
Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №40-01-17 від 19.01.2010р.) до Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс", в якій просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 32077,11грн., в тому числі інфляційних нарахувань 4671,00грн. та пеню у розмірі 406,11грн.; стягнути з відповідача судові витрати: 320,77грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за виконані роботи, що були виконані позивачем на виконання умов договору №34-17-2008 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 08.07.2008 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2010 року за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
01 березня 2010 року позивач надав супровідним листом (вх. №3771) до канцелярії господарського суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі 64/75-10 від 10.02.2010р.
Ухвалою суду від 01 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 16 березня 2010 року.
16 березня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву (вх. №6009) про залучення до матеріалів справи поданих ним документів.
16 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області супровідним листом (вих. №15 від 15.03.2010р.) документи на виконання ухвали суду від 10.02.2010р.
Надані сторонами документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Окрім того, 16 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання (вих. №16 від 15.03.2010р.), в якому просить суд залучити до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківську міську раду та відкласти розгляд справи. В обгрунтування клопотання про залучення до участі у справі 3-ої особи, відповідач посилається на те, що майно відповідача належить до комунальної власності, сума позовних вимог у розмірі 32077,11грн. є істотною для підприємства відповідача і її стягнення в примусовому порядку може негативно вплинути на діяльність підприємства, як підприємства, що здійснює перевезення пільгового контінгенту громадян.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти наданого клопотання відповідачем про залучення в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківську міську раду заперечує в повному обсязі, зазначає що договір № 34-17-2008 на створення (передачу) науково-технічної продукції укладався між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" та Харківським комунальним підприємством «Міськелектротранс» .
Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму основного боргу, проти штрафних санкцій заперечував.
Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійнихвимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
З урахуванням вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківську міську раду, оскільки відповідачем не було надано доказів в обгрунтування того, що рішення суду по справі 64/75-10 може вплинути на права або обов"язки Харківської міської ради, а підстави на які посилається відповідач в клопотанні не відносяться до предмету спору, оскільки, відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.
Розгляд справи 64/75-10 вже було відкладено судом за клопотанням відповідача, сторони у судовому засіданні вказали що надали всі необхідні документи до матеріалів справи, а перелік підстав вказаних у ст. 77 ГПК України є вичерпним й жодної підстави, з урахуванням вказаного переліку, для відкладення розгляду справи не має.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
08 липня 2008 року між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (позивач) та Харківським комунальним підприємством «Міськелектротранс» (відповідач) було укладено договір № 34-17-2008 на створення (передачу) науково-технічної продукції. Відповідно до п.1.1. договору, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов"язання виконати науково-технічну розробку: "проведення випробувань трамвайного вагона типу 71-619 КТ на відповідність вимогам, що забезпечують безпеку руху в умовах експлуатації", а відповідач зобов'язувався оплатити вартість продукції передбачену договором (2.2, 2.3) та визначену протоколом про договірну ціну у розмірі 144 000,00 гривень.
Відповідно до п. 2.2. Договору до початку виконання робіт відповідач перераховує позивачеві авансовий платіж у розмірі 50 відсотків загальної вартості робіт у сумі 72 000 грн.
Виконання робіт оформлюється актом здачі-приймання робіт за підписами Замовника та Виконавця (п. 3.2. Договору).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що в подальшому оплата за виконані роботи проводиться Замовником на підставі двосторонніх Актів здачі-приймання продукції, поетапно, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після отримання всіх звітних матеріалів, передбачених календарним планом робіт.
Позивач повністю і належним чином виконав свої зобов'язання, що підтверджується підписаним сторонами договору Актом здачі-приймання науково-технічної продукції № 43.
Відповідач, в порушення умов договору, не виконав свої зобов'язання перед позивачем належним чином.
Відповідно до п. 6.1. Договору та Календарного плану робіт термін дії договору: липень - вересень 2008 року. Отже оплату робіт Відповідач повинен був здійснити до 01 жовтня 2008 року.
Після підписання Акту здачі-приймання науково-технічної продукції сплатив лише 16 000,00 гривень.
З метою досудового врегулювання спору відповідачем 05 березня 2009 року направив на адресу відповідача претензію (вихідний № 01-40-90) з вимогою оплатити виконані роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 18 березня 2009 року по 10 червня 2009 року, відповідач періодичними платежами частково оплатив виконані роботи перерахувавши на рахунок позивача 101000,00 гривень.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором утворилась заборгованість у розмірі 27000,00грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи, те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу у сумі 27000,00грн. правомірні, доведені матеріалами справи, обгрунтовані та такі, що визнані відповідачем, позовні вимоги в сумі 27000,00грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 406,11грн. та інфляційні у сумі 4671,00грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 320,77грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківську міську раду.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена трудового Червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України (61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 5, у т.ч. р/р р/р 2600830123031 в ВАТ "КБ "Актив-Банк" м. Київ, МФО 300852; р/р 26009010060850 у Харківській філії ВАТ "ВТБ-банку" м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 03328623) на користь Державного підприємства "Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, код ЄДРПОУ 03363588, у т.ч. : р/р 37127001005087 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019) суму основного боргу у розмірі 27000,00грн., 3% річних у розмірі 406,11грн.; інфляційні витрати у розмірі 4671,00грн.; 320,77грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 18 березня 2010 року.