Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" березня 2010 р. Справа № 21/05-10
вх. № 075/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов. ВММ № 645562 від 04.01.2010р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_2, м. Харків
до ФГ "Катя", с. Сахновщина
про стягнення 18 620,12грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якійпросить суд стягнути з відповідача 14 700,0грн. основного боргу, 3%річних в сумі 78,78грн., пеню в сумі 538,34грн., інфляційних нарахувань в сумі 303,0грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,0грн., державне мито в сумі 186,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн., посилаючись на те, що позивач на підставі договору купівлі-продажу №2109-1 к від 21.09.2009р. передав відповідачеві товар по накладній №250901 від 25.09.2009р. , а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, здійснив частково.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , з якого вбачається, що станом на 15.02.2010р. селянське (фермерське) господарство "Катя" зареєстровано, як юридична особа з ідентифікаційним кодом № 25182410 та знаходиться за адресою :м.Харків, Сахновщинський р-н, селище міського типу Сахновщина, вул.Шлях Леніна, буд.73.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі- продажу №2109-1к від 21.09.2009р.
Згідно з вимогами п.1.1. договору сторони передбачили, що продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця визначений договором товар - ЗМЦ Силач+ в кількості 2,000т. за ціною 6541,67 грн. на суму 15700,00 грн., покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити цей товар в порядку і на умовах цього договору.
В п. 2.2 договору сторонами передбачено, що покупець зобов'язується здійснити оплату за товар на протязі чотирнадцяти банківських днів з моменту поставки партії товару , допускається часткова передоплата.
На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар по накладній №250901 від 25.09.2009р. на суму 15 700,0грн., відповідач товар прийняв частково оплатив згідно банківської виписки АТ "Індустріальний експортний банк" від 19.10.2009р. в сумі 1000,0грн., заборгованість складає 14700,00грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача14700,0грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В п. 4.2 договору сторони визначили, що у випадку порушення строку оплати, передбаченого п. 2.2 цього договору, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ(за період нарахування) від вартості отриманого і не оплаченого товару за кожний день прострочки виконання зобов'язання .
Позивачем нараховано пеню в сумі 538,34грн за період з 25.09.2009р по 20.12.2009р., перевіривши нарахування пені господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги по пені в сумі 495,37грн. за період з 21.10.2009р.по 20.12.2009р., оскільки позивач нарахував пеню без врахування вимог пункту 2.2 договору відносно строків оплати.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Позивачем нараховано інфляційні витрати в сумі 303,0грн. та 3%річних в сумі 78,78грн. за період з 25.09.2009р. по 20.12.2009р.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання та перевіривши нарахування позивачем інфляційних та 3%річних , господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних врахувавши строки оплати, визначені п. 2.2 договору, а саме 3% річних в сумі 72,49грн., інфляційні витрати в сумі 295,45грн. за період з 21.10.2009р. по 20.12.2009р.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України вимоги позивача про сплату послуг адвоката підлягають задоволенню в сумі 700,0грн., крім того, заявлені витрати на оплату послуг адвоката суд вважає за необхідне зменьшити, як надмірно великі відносно суми заявлених позовних вимог та враховуючи, що послуги адвоката підтверджені угодою від 25.12.2009р., квитанцією №94 від 25.12.2009рю про сплату адвокату ОСОБА_1 вартості послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково .
Стягнути з селянського фермерського господарства "Катя" (ідентифікаційний код №25182410, м. Харків, Сахновщинський р-н, селище міського типу Сахновщина, вул.Шлях Леніна, буд.73.) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у філії ХДАТ "Індекс -Банк", МФО 350619) - 14 700, 0грн. основного боргу,пеню в сумі 495,37грн., 3%річних в сумі 72,49грн., інфляційних витрат в сумі 295,45грн., витрати на державне мито в сумі 155,63грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 197,25грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 700,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу
Суддя
Рішення підписано 16.03.2010р.