Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" березня 2010 р. Справа № 34/360-09-54/05-10
вх. № 275/4-54
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 15.02.2010 року
відповідача - Голубничий В.П., дов. № 156-01/65 від13.01.2010 року
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_3, м. Дніпропетовськ
до ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків
про стягнення 9076,96 грн.
СПД ФО ОСОБА_3 звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" про стягнення 9076,96 грн. пені та зобов'язання відповідача виконати доручення на переказ готівки, оформлене квитанцією № 111004 від 13.02.2009 р., шляхом перерахування грошових коштів в сумі 44000,00 грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства "АДІДАС-Україна" (код ЄДРПОУ 24251899) № 26001000240000 в Акціонерному товаристві "Каліон Банк Україна" (МФО 300379). Судові витрати просить суд покласти на відповідачів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2009 р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою, справі присвоєний номер 34/360-09.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2009 р. матеріали справи № 34/360-09 направлені до господарського суду Харківської області за підсудністю.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2010р. справу 34/360-09-54/05-10 призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 лютого 2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулася до Дніпропетровської філії ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" для здійснення переказів оплати контрагенту за Контрактом на постачання товарів № 20091-РАGDА-CR-05840 від 15.08.2008 - Дочірнього підприємства „АДІДАС-УКРАЇНА" на розрахунковий рахунок № 26001000240000 в Акціонерному товаристві „Каліон Банк Україна".
Для здійснення вищезазначених платежів позивачем готівкою в касу ДФ ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" було внесено 249770,00 грн., а саме згідно квитанцій: № 122102 від 12.02.2009 р. - 50 000,00 грн.; № 122256 від 12.02.2009 р. - 50 000,00 грн.; № 122454 від 12.02.2009 р. - 50 000,00 грн.; № 110808 від 13.02.2009 р. - 50 000,00 грн.; № 111004 від 13.02.2009 р. - 49 770,00 грн.
Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що містяться в документі на переказ готівки, протягом операційного часу банку, в день надходження цього документа до банку.
Позивач неодноразово звертався до ДФ ВАТ „Інноваційно-промисловий банк" з претензіями (25.02.2009 р. 25.03.2009 р.,), в яких зазначав, що банком зобов'язання щодо переказу коштів за зазначеними вище квитанціями не здійснено до цього часу не дивлячись на те, що будь-які підстави для невиконання банком своїх обов'язків відсутні і просив банк здійснити зазначені перекази якнайшвидше, оскільки у зв'язку з несплатою даних платежів позивач як підприємець несе суттєві збитки через зміщення графіку постачання товару через його несплату та втратою у зв'язку з цим статусу надійного партнера.
12.08.2009 р. на адресу позивача було направлено лист № 613/14-06 в якому відповідач повідомив, що з грошових коштів у сумі 49 770,00 грн., внесених згідно квитанції №111004 від 13.02.2009 р., було перераховано суму 5770,00 грн. на рахунок ДП "Адідас-Україна", а залишок не проведених платежів станом на 11.08.2009 р. становить 44000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду справи відповідач своїх зобов'язань щодо перерахування залишку грошових коштів у сумі 44000,00 грн. не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 1088 Цивільного кодексу України, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюються цим Кодексом, законом та банківськими правилами.
Згідно із ст.1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документів, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У випадку надходження документа після закінчення операційного часу в банку - такий розрахунковий документ виконується банком наступного дня.
Згідно ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього закону та умов, укладених між ними договорів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати доручення на переказ готівки, оформлене квитанцією № 111004 від 13.02.2009 р., шляхом перерахування грошових коштів в сумі 44000,00 грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства "АДІДАС-Україна" (код ЄДРПОУ 24251899) № 26001000240000 в Акціонерному товаристві "Каліон Банк Україна" (МФО 300379) обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивач, нараховуючи суму пені відповідачу за несвоєчасне перерахування ним грошових коштів, керувався статтею 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
Відповідно до п. 32.2 статті 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
За порушення встановлених строків виконання переказів позивач нарахував відповідачу пеню, яка склала 9076,96 грн.
Проте, враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” розмір пені не може перевищувати 10% суми переказу та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по перерахуванню залишку коштів у сумі 44000,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4400,00 грн. відповідають вимогам діючому законодавству України та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 134,44 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язання Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (49050, м. Дніпропетровськ, вул.В.Дубініна, 8. код 25771483) виконати доручення на переказ готівки, оформлене квитанцією № 111004 від 13.02.2009 р., шляхом перерахування грошових коштів в сумі 44000,00 грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства "АДІДАС-Україна" (код ЄДРПОУ 24251899) № 26001000240000 в Акціонерному товаристві "Каліон Банк Україна" (МФО 300379).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" (49050, м. Дніпропетровськ, вул.В.Дубініна, 8. код 25771483) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (49008, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 4400,00 грн. пені, 134,44 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
Повний текст судового рішення підписано 13.03.2010 року.