Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" березня 2010 р. Справа № 63/277-09
вх. № 10425/6-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Олексюк В.І., довіреність № 1515/0101 від 07.10.2009 року; відповідача - Гайдуков В.М., довіреність від 12.01.2010 року,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго", с. Шилівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафтінг", м. Харків
про стягнення 36510,00 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 36510,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати товару, який був поставлений 22.03.2008 року та 11.04.2008 року позивачем, відповідно до усної домовленості між сторонами. Позов обґрунтовано статтями 15-16, 218, 525, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України та статтями 181, 193 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
17.02.2010 року до господарського суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що письмової вимоги № 1506 від 07.10.2009 року позивача не отримував. Крім того, вказує на те, що позивачем у позові невірно вказана адреса відповідача та замість адреси: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, вказана 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21, кв. 23.
Наданий відзив долучений судом до матеріалів справи.
10.03.2010 року до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.
Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача вказує на те, що вимога позивача про оплату боргу ним отримана не була, оскільки позивач вказав невірну адресу та замість адреси: м. Харків, вул. Бажанова, 21/23, вказав - м. Харків, вул. Бажанова, б 21, кв. 23.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до домовленості між сторонами, позивач 22.03.2008 року та 11.04.2008 року здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 108510,00 грн.
Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № СА-0000738 від 22.03.2008 року та № СА-0000995 від 11.04.2008 року, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, товар оплатив частково в сумі 72000,00 грн. (банківська довідка № 071-07/3143 від 09.09.2009 року) внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 36510,00 грн.
07.10.2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1506 про виконання грошового зобов'язання. Факт відправки вимоги підтверджується фіскальним чеком поштового відділення № 3338 від 08.10.2009 року та описом поштового вкладення до цінного листа зі штемпелем поштового відділення.
Суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що ним не отримана вимога позивача про сплату заборгованості, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, позивачем у позовній заяві була вказана адреса відповідача: м. Харків, вул. Бажанова, б. 21, кв. 23. Саме на цю адресу судом направлялись копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Відповідно до зворотних поштових повідомлень від 22.12.2009 року та 20.01.2010 року копії ухвал отримувала уповноважена особа відповідача - Редько. Ухвалою господарського суду від 17.02.2010 року було задоволено клопотання відповідача про уточнення адреси та копія ухвали суду про відкладення розгляду справи була направлена на адресу: м. Харків, вул. Бажанова, 21/23. Відповідно до зворотного поштового повідомлення від 23.02.2010 року копію отримала уповноважена особа відповідача - Редько. Тобто, поштова кореспонденція, яка була направлена на адресу зазначену у позові та на уточнену адресу відповідачем була отримана.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 36510,00 грн. заборгованості обґрунтована, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на останнього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, 174, 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафтінг" (61002, м. Харків, вул. Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 25609995, п/р 260053176 у ВАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629; п/р 26006996105647 у філії ПУМБ у м. Харкові, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО" (66022, Чернівецька область, Хотинський район, с. Шилівці, код ЄДРПОУ 22836526, п/р 260070171571 у філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Чернівці, МФО 356271) - 36510,00 грн. заборгованості, 365,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписане 10 березня 2010 року