Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" березня 2010 р. Справа № 62/198-09
вх. № 8394/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Лахматова К.Г., дов. №20-513 від 24.12.09р., Колісник В.А., дов. №20-251 від 24.12.09р., Затула С.Ю., дов. №20-107 від 19.01.10р. відповідача - Гульпак Н.О., дов. №967 від 28.12.09р
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" м. Запоріжжя
до Статутного теріторіального галузевого об"єднання "Південна залізниця", м.Харків
про стягнення 258331,58 грн.
Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до СТГО «Південна залізниця» вагонне вантажне депо Харків - Сортувальний про спонукання до виконання умов договору та стягнення збитків. З урахуванням уточнень позовних вимог, наданих через канцелярію суду 19.11.2009р. за вх.№4538 та вх.№4539 (арк.с. 95-118, т.1), 11.01.10р. (вх. №52) та прийнятих судом до розгляду, позивач просив суд стягнути з відповідача 155844,00 грн. - збитків від невикористання 50 вагонів, 11715,6грн. - пені за порушення строків ремонту вагонів 50 вагонів; 85953,96грн. - збитків від невикористання 18 вагонів, 4818,02 грн. - пені за порушення строків ремонту 18 вагонів та судові витрати.
При цьому позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 13.07.2009 р. № 20/2009/918 на проведення деповського ремонту 550 напіввагонів власності ВАТ «Запоріжсталь». Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до договору) у 2009 р. в період з липня по грудень планувалося провести деповський ремонт 271 напіввагону власності позивача, у 2010 році у період з січня по квітень відповідно планувалося відремонтувати 279 напіввагонів. Починаючи з липня 2009р. відповідач розпочав проводити деповський ремонт напіввагонів, до 1 вересня 2009 р. ним було відремонтовано 57 напіввагонів, що менше від запланованого на 64 вагони. Починаючи з 01.09.2009р. виконання деповського ремонту напіввагонів відповідачем було припинено і станом на 01.10.2009р. відставання від графіку ремонтів склало 99 напіввагонів. 14.09.2009р. позивач отримав лист від відповідача за №857 від 08.09.2009р., в якому відповідач, посилаючись на наказ генерального директора ДП «Укрзалізниця» № 426-Ц від 28.07.2009 р. та на Накази начальника СТГО «Південна залізниця» № 183/Н від 30.07.2009 р. № 187/Н від 04.08.2009 р. повідомив, що спеціалізацію ремонтної бази
вагонного депо Харків - Сортувальний переведено лише на ремонт вагонів інвентарного парку ДП «Укрзалізниця» без права ремонту вантажних вагонів, що належать іншим суб'єктам господарювання. Відповідач просив у позивача згоди на розірвання договору, проте позивач такої згоди не надав і просив відповідача негайно відновити деповський ремонт піввагонів.
13.11.2009р. та 12.01.2010р. відповідач надав господарському суду відзиви на позовну заяву та на уточнену позовну заяву, в яких відхиляє вимоги позивача з наступних причин. На думку відповідача, відставання від ремонту вагонів згідно з умовами договору спричинені самим позивачем через порушення останнім договірних зобов'язань і несвоєчасною подачею вагонів у ремонт. Відповідач також посилається, що позивачем не було надано ніяких письмових доказів щодо причетності залізниці до збитків, які виникли у зв'язку з неможливістю експлуатації вагонів власності позивача. Всім вагонам, які надходили на територію вагонного депо, було проведено деповський ремонт з дотриманням строків, тому позивачем безпідставно складено розрахунок пені затриманих в ремонті 68 вагонів. Відповідач зазначає, позивач не надав жодних доказів неналежного виконання зобов'язань відповідачем та причинного зв'язку між діями відповідача та неодержаними прибутком позивачем. На підставі вищезазначеного відповідач просить відмовити у позові.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.10р. замінено неналежного відповідача (Вагонно вантажне депо Харків - Сортувальний, код 351618) на належного відповідача (Статутне теріторіальне галузеве об"єднання "Південна залізниця" ЄДРПОУ 01072609).
У судовому засіданні 24.02.10р. було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення по справі до 04.03.10р. о 14:00 год.
Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
13.07.2009 р. між сторонами по справі був укладений договір №20/2009/918, відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язується виконати деповський ремонт 550 піввагонів моделі 12-783 власності замовника (п.1.1. договору).
14.09.2009 р. позивачем було отримано лист відповідача за № 857, в якому відповідач посилаючись на наказ генерального директора ДП «Укрзалізниця» № 426-Ц від 28.07.2009 р. та на Накази начальника СТГО «Південна залізниця» № 183/Н від 30.07.2009 р. № 187/Н від 04.08.2009 р. повідомив, що спеціалізацію ремонтної бази вагонного депо Харків - Сортувальний переведено лише на ремонт вагонів інвентарного парку ДП «Укрзалізниця» без права ремонту власних вантажних вагонів. У цьому ж листі відповідач просив у позивача згоди на розірвання договору і повідомляв позивача, що він має можливість звернутися для укладення нового договору на невиконану частину робіт до вагонного депо Куп'янськ та вагонного депо Кременчук, які спеціалізуються на ремонті приватних вантажних вагонів.
Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від виконання зобов'язань за загальним правилом не допускається (ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про прийняття позивачем пропозиції відповідача про розірвання договору чи припинення договору на інших підставах; навпаки, акт виконаних робіт №11, підписаний сторонами 29.10.2009р. (арк.с.40, т.1), форми ВУ-36М, ВУ-23М (арк.с.133-148, т.1) підтверджують факт виконання сторонами зобов'язань за договором. Накази генерального директора ДП «Укрзалізниця» №426-Ц від 28.07.2009 р. та начальника СТГО «Південна залізниця» № 183/Н від 30.07.2009 р. № 187/Н від 04.08.2009 р. не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих ним на себе за договором №20/2009/918 від 13.07.2009 р. обов'язків.
Таким чином, між сторонами у справі виникли договірні зобов'язання за договором № 20/2009/918 від 13.07.2009 р. по проведенню деповського ремонту 550 піввагонів моделі 12-783 (п.1.1. договору).
У вказаному договорі (з урахуванням додатків - арк.с. 14-27, т.1) сторони погодили, що деповський ремонт вагону виконується у перебігу 5-ти діб по 10 вагонів з дня надходження грошових коштів у розмірі 50% вартості робіт на поточний рахунок виконавця (відповідача) та надходження вагонів на територію виконавця (відповідача). Згідно Протоколу погодження договірної ціни (арк.с.20, т.1), вартість деповського ремонту піввагона була визначена сторонами у розмірі 9011,36грн. (разом з ПДВ); остаточний розрахунок повинен здійснюватися відповідно до фактично понесених затрат.
Згідно Специфікації (Додаток № 1 до договору) у 2009р. встановлювалася така кількість подачі вагонів у ремонт: липень - 35; серпень - 86; вересень - 35; листопад - 40; грудень - 75.
На виконання умов договору, 09.09.2009р. та 11.09.2009 р. позивачем було перераховано відповідачеві загалом 81102,38грн. у якості передоплати за деповський ремонт 18 вагонів, що підтверджується документами системи «Клієнт-банк» (арк.с. 131, т.2) та не заперечується відповідачем.
Як свідчить квитанції про приймання вантажу (арк.с.19-21, т.2) та накладні №46179806 та №46181687 (арк.с.70, т.2), 18.08.2009р. та 27.08.2009р. зі станції «Запорожье-Левое» було відправлено вагони №№56937089, 56937105, 56937147, 56937154, 56937253, 56937402, 56937477, 56937501, 56937535, 56937469, 56937170, 56937204, 56937311, 56937337, 56937345, 56937485, 56937568, 56937584, 56937618, 56937659. Оформлення видачі вказаного вантажу (вагони на власних осях), згідно штемпелів на накладних №46179806 та №46181687 (арк.с.70, т.2), здійснено 20.08.2009р. та 31.08.2009р. на станції «Лозова півд.».
У пункті 1.5. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009 р. сторони погодили, що деповський ремонт виконується на території вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний Південної залізниці.
Відповідно до Положення про вагонне депо Харків-Сортувальний Південної залізниці (арк..с.2-10, т.2), вагонне депо є структурним підрозділом юридичної особи - Статутного територіально-галузевого об'єднання Південна залізниця, підпорядковується та входить до складу служби вагонного господарства Південної залізниці. Додатком №1 до вказаного положення, визначено перелік без балансових структур, які є елементами одного уповноваженого структурного підрозділу - вагонного вантажного депо Харків-Сортувальний (арк.с.10, т.2), до якого входять пункти поточного відчіпного ремонту вантажних вагонів, розташовані на станціях
Харків-Сортувальний та Лозова. 24.07.2009р. позивачем шляхом факсимільного зв'язку було направлено повідомлення за вих.№80-9-1535, яким відповідач погоджував прийняття 75 вагонів (серед яких і 18 спірних вагонів) та просив їх направляти на станцію «Лозова Півд.» (арк. с. 129, т.2).
З огляду на наведене, суд вважає надходження спірних вагонів на станцію «Лозова Півд.» (один із пунктів поточного відчіпного ремонту вантажних вагонів) належним виконанням зі сторони позивача умов договору щодо місця виконання зобов'язань.
Відповідач у наданих суду поясненнях не заперечував, що вантаж (вагони на власних осях) був направлений та прибув на територію виконавця на належну станцію.
Згідно п.1.4. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009 р., відповідач (виконавець) повинен здійснити деповський ремонт вагона у перебігу 5-ти діб по 10 вагонів з дня надходження грошових коштів у розмірі 50% вартості робіт на поточний рахунок виконавця (відповідача) та надходження вагонів на територію виконавця (відповідача).
З огляду на наведене вище, станом на 11.09.2009р. позивачем (замовником) були виконані умови договору щодо направлення вагонів на територію відповідача (виконавця) та перерахування передоплати.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем було порушено умови договору щодо проведення деповського ремонту у перебігу 5-ти діб по 10 вагонів з дня отримання передоплати та вагонів. Так, згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У п.1.4. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009 р. сторони визначили події, з настанням яких пов'язали початок перебігу строку для виконання деповського ремонту - з дня надходження грошових коштів у вигляді передоплати на поточний рахунок виконавця (відповідача) та надходження вагонів на територію виконавця (відповідача). Як встановлено вище, станом на 11.09.2009р. передбачена договором грошова сума була перерахована відповідачем на рахунок позивача, вагони знаходилися на території відповідача. З огляду на наведене, перебіг строку для проведення деповського ремонту розпочався 11.09.2009р.
Проте, згідно відбитку штемпеля на накладній № 44834841, вантаж (вагон №56937501 на власних осях) було прийнято до перевезення на станції «Лозова Півд» (станція призначення «Запорожье Левое Приднепровской ЖД») лише 26.10.2009р.; вагон №56937253 - 26.10.2009 р. (накладна №44834842); вагон № 56937535 - 26.10.2009 р. (накладна № 44834843); вагон №56937147 - 27.10.2009 р. (накладна № 44834852); вагон № 56937402 - 27.10.2009 р. (накладна № 44834850); вагон № 56937154 - 27.10.2009 р. (накладна № 44834849); вагон № 56937477 - 28.10.2009 р. (накладна №44834854); вагон № 56937659 - 28.10.2009 р. (накладна № 44834860); вагон № 56937618 - 28.10.2009 р. (накладна №44834855); вагон № 56937568 - 26.10.2009 р. (накладна № 44834836); вагон № 56937584 - 26.10.2009 р. (накладна № 44834837); вагон №56937485 - 26.10.2009 р. (накладна №44834840); вагон №56937345 - 26.10.2009 р. (накладна № 44834839); вагон № 56937311 - 26.10.2009 р. (накладна № 44834838) (арк.с. 24-38, т.2); вагон № 56937469 - 06.11.2009 р. (накладна № 44834892); вагон № 56937204 - 09.11.2009 р. (накладна № 44834895); вагон № 56937337 - 10.11.2009р. (накладна №44834907); вагон № 56937170 - 10.11.2009 р. (накладна №44834908) (арк.с.87-90, т.2).
Якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1.ст.530 ЦК України).
З огляду на положення ст.ст.526, 612, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, наведені вище та підтверджені відповідними доказами фактичні дані свідчать про прострочку виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань щодо проведення
деповського ремонту вагонів на строк від 36 до 46 днів (розрахунок арк.с.112, т.1).
Суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача (арк.с.130, 131 т.1) на відсутність вказаної прострочки з огляду на наступне. На підтвердження факту виконання деповського ремонту вагонів у передбачений договором строк, відповідач посилається на форми ВУ-23М та ВУ-36М про передачу в ремонт та приймання з ремонту вагонів (арк..с.133-148, т.1). Вказані форми, складені відповідальними працівниками виконавця (відповідача) дійсно свідчать про виконання ремонту у строк не більше 5 днів (9 вагонів відремонтовано з 21.10.09р. по 23.10.2009р., інші 9 - з 23.10.2009р. по 27.10.2009р.). Вказаний строк обраховується відповідачем з дня оформлення ф.ВУ-23М до дня оформлення ВУ-36М. Проте відповідачем всупереч вимог норм процесуального права (ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ГПК України), положень норм матеріального права (ч.2 ст.614 ЦК України, відповідно до якої відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання), не доведено та матеріали справи не свідчать про неможливість проведення ремонту з 11.09.2009р. - оскільки з цього моменту вагони перебували у визначеному договором для виконання зобов'язань місці на території відповідача (виконавця).
Відповідно до п.6.1. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009р., за порушення п.1.4. виконавець (відповідач) сплачує замовнику (позивач) пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,1% від вартості ремонту затриманоного вагону. Акт виконаних робіт №11, підписаний сторонами 29.10.2009р., свідчить, що вартість ремонту одного вагону 5614,45 без ПДВ.
Розрахунок пені, здійснений позивачем за порушення строків ремонту 18 вагонів власності позивача станом на 31.10.2009р., відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, з огляду на що суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 4818,02грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Твердження відповідача про неузгодженість графіка відправки вагонів у ремонт з посиланням на п.5.3. договору, згідно якого відправка вагонів в ремонт здійснюється на підставі письмово узгодженого графіка з письмовим повідомленням виконавця на факс (057) 724-25-34, (05745)7-21-09, суд відхиляє як безпідставні з огляду на наведене нижче.
Пунктом 1.2. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009р. передбачено, що кількість та термін подачі вагонів у ремонт визначаються згідно специфікації (додаток №1), яка після підписання є невід'ємною частиною договору. Вказаною специфікацією (арк.с.21, т.1) було погоджено подачу у ремонт, зокрема, 35 вагонів у липні, 86 вагонів у серпні та 35 вагонів у вересні 2009р. Крім того, 24.07.2009р. позивачем шляхом факсимільного зв'язку було направлено лист №80-9-1535 на узгодження відправки 75 вагонів, серед яких і 18 спірних вагонів. Факт отримання вказаного листа підтверджується повідомленням відповідача за вих.№66 від 24.07.2009р., направленим шляхом факсимільного зв'язку з тел. номера 7-21-09, в якому відповідач погодив приймання вагонів (арк.с. 129, т.2).
З вказаних вище підстав суд також відхиляє клопотання відповідача про витребування у позивача доказів направлення відповідачу письмового узгодженого графіка та письмового повідомлення на ремонт 18 вагонів.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 11715,6грн. - пені за порушення строків ремонту вагонів 50 вагонів суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів виконання умов п.1.4. договору № 20/2009/918 від 13.07.2009 р., щодо направлення вказаних вагонів на територію відповідача (виконавця) та перерахування передоплати.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 155844,00 грн. - збитків від невикористання 50 вагонів; 85953,96грн. - збитків від невикористання 18 вагонів (арк..с. 111,112, т.1), суд зазначає наступне.
За змістом позовної заяви під збитками позивач розуміє грошові кошти, які він міг отримати від експлуатації вагонів, тобто упущену вигоду.
Згідно ст.623 ЦК України та ст.224 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, в тому числі упущену вигоду. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст. 22 ЦК України та ч.2 ст.224 ГК України). Неодержаний прибуток (упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення. При цьому, вирішальне значення при вирішенні питання про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які особа могла б отримати за звичайних умов.
Позивачем, всупереч вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ГПК України, не доведено вказаних обставин.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 155844,00 грн. - збитків від невикористання 50 вагонів; 85953,96грн. - збитків від невикористання 18 вагонів власності позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, враховуючи те, що позивачем не було сплачено державне мито у встановленому законому розмірі, суд вважає за необхдіне стягнути суму недоплаченого позивачем державного мита у сумі 68,56 грн. на користь Державного бюджету України.
З огляду на наведене вище, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 612, 614, 623, 629, 651, 850 ЦК України, ст..ст. 173, 174, 175,179, 193, 198, 224 ГК України, 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України -
Клопотання відповідача про витребування доказів відхилити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Статутного теріторіального галузевого об"єднання "Південна залізниця" (61052,м.Харків, вул.Червоноармійська,7, р/р26007000002 в ХБ АБ "Експресбанк" в м.Харкові, МФО 350716, ЄДРПОУ 01072609) на користь Відкритого акціонерного товариства Запорізького металургійного комбінату "Запоріжсталь" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе,72, ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", м.Запоріжжя, МФО 313849) 4818,02 грн. пені, 48,18 грн. держмита та 4,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізького металургійного комбінату "Запоріжсталь" (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе,72, ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", м.Запоріжжя, МФО 313849) на
користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 68,56 грн. держмита.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Суддя Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №62/198-09 підписано 04.03.10р.