Іменем України
16.03.2010 справа № 5020-3/034
За позовом Закритого акціонерного товариства „Об'єднана дирекція № 108”
(пл. Захарова, буд. 1, м. Севастополь, 99002)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99002)
про відшкодування шкоди в розмірі 1154,84 грн.
Суддя Головко В.О.,
Представники сторін:
позивач (ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”) -Алтухова В.О., представник, довіреність б/н від 01.07.2009;
позивач (ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”) -Зорін М.М., юрисконсульт, довіреність б/н від 07.07.2008;
позивач (ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”) -Зоріна Л.П., голова правління, виписка із протоколу від 25.07.2007, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 18.12.2002;
відповідач (ФОП ОСОБА_1) -ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі від 24.09.1997.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство „Об'єднана дирекція № 108” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 1954,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтуванні посиланням на статті 16, 22, 1163, 1164, 1166, 1192 Цивільного кодексу України. Зокрема позивач зазначає, що через пожежу, яка сталася у торгівельному павільйоні відповідача, спричинено матеріальну шкоду майну ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”, яку відповідач в порушення статті 1166 Цивільного кодексу України не відшкодовує.
Ухвалою від 12.02.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 03.03.2010.
Ухвалою суду від 03.03.2010 розгляд справи був відкладений в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 16.03.2010 через невиконання сторонами в повному обсязі ухвали суду від 12.02.2010.
Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги визнав та зауважив, що відшкодувати шкоду в розмірі 1954,84 грн. він не відмовляється /арк. с. 39/.
В судовому засіданні 16.03.2010 відповідач підтвердив визнання позову, а також надав докази часткової сплати суму боргу /арк. с. 46/.
Ухвалою суду від 16.03.2010 провадження у справі в частині стягнення з відповідача матеріальних збитків в розмірі 800,00 грн. припинено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
22.11.2009 у торгівельному павільйоні, який розташований у м. Севастополі на алеї пл. Захарова та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, сталася пожежа.
27.11.2009 членами комісії у складі інспектора сектору НПД Нахімовського РВ ДУ МНС України в м. Севастополі лейтенанта служби цивільного захисту Панасієнка В.Ю., а також інших осіб, у тому числі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, представника ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”, був складений акт про пожежу /арк. с. 11/.
Отже, факт пожежі підтверджується відповідним актом та не заперечується сторонами.
Як вбачається з Акту про пожежу від 27.11.2009, який підписаний усіма членами комісії без будь яких зауважень щодо його змісту, сума збитків від пожежі ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108” складає 1954,84 грн.
Позивач, листом від 30.11.2009 (вих. № 62) звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 1954,84 грн., яка була спричинена майну ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108” у зв'язку з пожежею, що відбулась на території павільйону відповідача /арк. с. 16/.
Проте, відповідач не відшкодував позивачу завдану пожежею матеріальну шкоду, що і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).
Правові підстави стягнення шкоди, заподіяння якої не пов'язано з порушенням договірних зобов'язань, регулюється главою 82 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). Зобов'язання, які виникають між сторонами внаслідок заподіяння даної шкоди, є позадоговірними (деліктними), єдиною підставою яких є правопорушення.
За приписами частин першої і другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” зазначено про те, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно встановити і довести такі факти:
- неправомірність поведінки особи;
- наявність шкоди;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
- вина заподіювача шкоди.
При цьому за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідач відносно наявності своєї вини у спричиненні матеріальної шкоди майну позивача не заперечує.
Наявність збитків у відповідача через пожежу в розмірі 1954,84 грн. підтверджується Актом про пожежу від 27.11.2009, який підписаний, у тому числі і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та представником ЗАТ „Об'єднана дирекція № 108”.
Наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою виявляється в тому, що пожежа спричинила позивачу збитки у вигляді пошкодження його майна -кіоску для виносної торгівлі /арк. с. 11, 12-15/.
Суд вважає, що в даному випадку є склад цивільного правопорушення, а між протиправними діями відповідача та шкодою -безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Стаття 1192 Цивільного кодексу України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди.
Зокрема, відповідно до статті 1192 ЦК України суд з урахуванням обставин справи, за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Позивач просить відшкодувати йому реальні збитки. Відповідач їх розмір визнав.
За викладених обставин, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Водночас, зважаючи на часткове добровільне погашення відповідачем частини збитків в розмірі 800,00 грн. /арк. с. 46/ з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1154,84 грн. (1954,84-800,00).
Беручи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 у філії "Кримське регіональне управління ВАТ КБ „Надра”; МФО 384823) на користь Закритого акціонерного товариства „Об'єднана дирекція № 108” (пл. Захарова, буд. 1, м. Севастополь, 99002; ідентифікаційний код 20744205; п/р 26004945552691 в КРФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Сімферополь, МФО 324010) матеріальні збитки в розмірі 1154,84 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят чотири грн. 84 коп.), а також державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено
і підписано в порядку
статті 84 ГПК України
17.03.2010.