36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.11.2009 р. Справа №21/241
За позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління”, м. Полтава
До Приватного підприємства “Лев”, м. Полтава
про стягнення 139577,57 грн.
Суддя: Тимченко Б.П.
Представники:
від позивача: Педоряка О.М. Дов. № 3416 від 23.04.07р.
від відповідача: Литвяк Є.В., паспорт серія КО 034051 від 13.01.00р. (засновник)
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 139577,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 584M від 24.07.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” та приватним підприємством “Лев”.
Позивачем подано заяву про зменшення розміру та уточнення позовних вимог № б/н від 09.11.2009 р. (вх. № 014680 від 10.11.2009 р.), згідно якої прохає стягнути з відповідача заборгованість станом на 09.11.2009 року в розмірі 102238,66грн., яка складається з наступного: -81666,80 грн. -заборгованість за кредитом; 1091,49 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;18710,77грн. - заборгованість по простроченому тілу кредита; 769,60 грн. - заборгованість по прострочених процентах.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 22 ГПК України позивачеві надано право до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, зменшити розмір позовних вимог.
Суд визнав заяву позивача про зменшення розміру та уточнення позовних вимог № б/н від 09.11.2009 р. (вх. № 014680 від 10.11.2009 р.) такою, що підлягає прийняттю до розгляду зпервісним позовом.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення та уточнення позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечує.
Ухвалами господарського суду від 26.08.2009 р. та від 20.10.2009 р. відповідача було зобов"язано надати суду письмовий обгрунтований відзив на позовну заяву, докази сплати боргу (за їх наявності), взяти участь в проведенні взаємозвірки розрахунків з позивачем та підписанні відповідного акту за її результатами. Відповідач дані вимоги ухвал суду не виконав.
Справа неодноразово призначалася до розгляду, що свідчить про забезпечення процесуального права сторін щодо надання доказів, наведення обґрунтувань чи заперечень.
За вище вказаних обставин суд вважає доцільним розглянути спрау за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно і повно вивчивши обставини справи, заслухавши представника Позивача та представника Відповідача, суд встановив:
Між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління”(далі - Позивач) та приватним підприємством “Лев” (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 584M від 24.07.2008 (далі -Договір). Відповідно до укладеного договору ПП “Лев”” отримало кредит в сумі 140000,00 грн. на придбання легкового автомобіля Mitsubishi Pajero Sport зі сплатою відсотків за користування кредитом.
У відповідності до п.п.1.1., 2.2.2. кредитного договору відповідач повинен сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому умовами кредитного договору та додатковою угодою № 1 до нього від 24.07.2008р.
При порушенні Позичальником за кредитним договором якого-небудь зобов"язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 2.3.1., 2.4.1., 4.1.-4.4., позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, в який виплачується пеня.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 584M від 24.07.2008р.між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави автотранспорту № 584М від 24.07.2008р., згідно якого відповідача надав в заставу автотранспорт -легковий автомобіль Mitsubishi (модель: Pajero Sport, рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал легковий, № кузова/шасі: JMB0NK9608J000375, реєстраційний номер: ВІ7559АХ)
Судом достовірно встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 584M від 24.07.2008р. Відповідно до укладеного договору ПП “Лев”” отримало кредит в сумі 140000,00 грн. на термін до 20.07.2011р. для придбання легкового автомобіля. Зобов”язання за кредитним договором забезпечені договором застави автотранспорту № 584М від 24.07.2008р.
Як встановлено судом, відповідачем систематично порушувались умови договору щодо сплати чергових платежу по тілу кредиту і відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків та тіла кредиту станом на 09.11.2009 року на загальну суму - 102238,66грн.
Ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов"язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання по договору виконав в повному обсязі.
Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до матеріалів справи суд встановив, що сума заборгованості відповідача по кредитному договору становить 102238,66г рн. та складається з наступного : заборгованості по кредиту в розмірі 100377, 57грн., та заборгованості по відсотках в розмірі 1861,09грн.
Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Приймаючи до уваги, що Позивачем заявлено позов саме з вище вказаних підстав, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні Позивача.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (Позивача), суд вважає вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання в натурі, -законною і обґрунтованою.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог згідно зі ст. 58 ГПК України суд вважає обґрунтованим, оскільки заявлені вимоги випливають з одних і тих же підстав, підтверджуються одними й тими ж доказами.
З огляду на те, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, підтверджуються наданими письмовими доказами, матеріалами справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати згідно з вимогами ст. 49 ГПК України при задоволенні позову підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 589, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України «Про заставу», статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2.Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у Приватного підприємства "ЛЕВ" (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Сінна, буд. 32, кв.13, код ЄДРПОУ: 23807395) належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль Mitsubishi (модель: Pajero Sport, рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал легковий, № кузова/шасі: JMB0NK9608J000375, реєстраційний номер: ВІ7559АХ).
3. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 584М від 24.07.2008 року в сумі 102238,66грн - звернути стягнення на автомобіль Mitsubishi (модель: Pajero Sport, рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал легковий, № кузова/шасі: JMB0NK9608J000375, реєстраційний номер: ВІ7559АХ) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання ПриватБанком договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
4. Стягнути з Приватного підприємства “Лев” (36000 м. Полтава, вул. Сінна, буд.32, кв.13., р/р 26005170939001 в ПГРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 331401, код ЄДРПОУ 23807395) на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” м. Полтава судові витрати: державне мито за подання позовної заяви та з врахуванням зменшення суми позовних вимог у розмірі 1022,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 236,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Тимченко Б.П.