73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"02" липня 2007 р. Справа № 9/233-АП-07
м.Херсон, зал судового засідання №322, 10 год. 50 хв.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Мурашкіні А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фермерського господарства "Тетяна", с.Велетенське Білозерського району Херсонської області
до Державної податкової інспекції у Білозерському районі, смт. БілозеркаХерсонської області
про скасування рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій №005522301/0 від 15.11.2006р.
За участю представників сторін:
Від позивача -Дубровська Т.Ю. -представник, довіреність від 25.05.2007р.; Поддубний В.О.- керівник, паспорт серіїї МО №520135
Від відповідача - Байк Н.В.- зав. юридичним сектором, дор. №1747/10/10-007 від 11.04.2007р.
Суть спору: позивач - ФГ “Тетяна» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Білозерської ДПІ №005522301/0 від 15.11.2006р. про застосування штрафних ( фінансових) санкцій у сумі 4995 грн., яке прийнято відповідачем на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що відповідач неправомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції, оскільки податковий орган не мав права на проведення перевірки у позивача та не інформував належним чином керівника ФГ “Тетяна» про проведення перевірки.
У позовній заяві позивач стверджує, що незаконність та протиправність дій податківців, які проводили перевірку полягає ще й в тому, що згідно акту перевірки податківцями була зроблена контрольна закупівля товару, гроші від якої не були опубліковані в касовому апараті .
Позивач також стверджує, що контрольна або оперативна закупівля здійснюється в рамках оперативно-розшукової діяльності, яка в свою чергу здійснюється оперативними підрозділами МВС, СБУ, державної прикордонної служби, управління державної охорони, податкової міліції, органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України.
Позивач вважає, оскільки перевіряючі особи - Кузьмінов С.О. та Абрамець О.В. не є працівниками податкової міліції, то контрольна закупівля є протиправною і здійснена з перевищенням повноважень.
Також позивач зазначає, що в касі підприємства на момент перевірки будь-яких коштів не було через відсутність виторгу, в тому числі й контрольного.
Відповідач проти доводів позивача заперечує, позовні вимоги не визнає та стверджує, що позивачем допущено порушення положень Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та вважає, що податковим органом не допущено жодних порушень чинного законодавства під час перевірки ФГ “Тетяна» та правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за результатами проведеної перевірки..
У судовому засіданні 02.07.2007р. представником відповідача надано суду письмові пояснення посадових осіб ДПА в Херсонській області Кузьмінова С.В. та Абрамець О.В. з питання проведення ними 07.11.2006р. перевірки ФГ “Тетяна», які долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.05.2007р.розгляд справи відкладався до 09 год. 40 хв. 19.06.2007р. та оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 02.07.2007р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, даний спір має публічно-правовий характер і на нього поширюється дія КАС України. Враховуючи суб»єктний склад оспорюваних правовідносин та положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідно до якого, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.
Матеріали справи свідчать, що позивач -фермерське господарство “Тетяна» зареєстроване 06.04.1999 року Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №246164.
Згідно даних довідки №1585 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) поряд з іншими видами діяльності ФГ “Тетяна» здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.
07.11.2006р. посадовими особами ДПА у Херсонській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Кузьміновим С.В. та Абрамець О.В. на підставі направлень на перевірку №827/235 від 06.11.2006р. та №828/235 від 06.11.2006р., з якими під розпис був ознайомлений керівник ФГ “Тетяна», виданими головою ДПА у Херсонській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб»єктами підприємницької діяльності господарської одиниці магазину, що належить суб»єкту підприємницької діяльності Фермерському господарству “Тетяна». Перевірка здійснена на підставі ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та інших нормативно-правових актів.
Перевірка здійснена в присутності продавця - Стойко Олени В'ячеславівни та керівника ФГ “Тетяна» Поддубного В.О., які від зауважень та пояснень стосовно проведеної перевірки і підписання акту перевірки відмовились, про що було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки №30 від 07.11.2006р.
Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій з придбання товарів (послуг), який виразився в тому, що посадовими особами податкового органу було встановлено факт реалізації товару -пляшки горілки “Хортиця платина» 0,7л. по ціні 23,35 грн. та двох пачок сигарет “Мальборо» по ціні 4,25 грн. за пачку на суму 31,85 грн., без застосування реєстратора розрахункових операцій. Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (999 грн. з урахуванням вартості реалізованого товару), сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (0,00 грн.) склала 967 грн. 15 коп.
За наслідками перевірки перевіряючими особами ДПА в Херсонській області складено акт №21220223/0235 (номер бланку 001439) від 07.11.2006р. в якому відображено встановлені факти порушень.
На підставі даного акту перевірки, яким виявлено порушення п.1; 13 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) та згідно ст.17; ст.22 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) 15.11.2006р. ДПІ у Білозерському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005522301/0 до ФГ “Тетяна» в сумі 4995 грн.
Основні засади функціонування та діяльності державної податкової служби в Україні визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон № 509-ХІІ).
Зокрема, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України серед іншого виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також роботу пов'язану із проведенням боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.
Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР).
Так, статтями 15 та 16 цього Закону встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до положень Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (закон №481/95-ВР) ним визначаються основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров»я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням його норм здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Таким чином, відповідно до норм вищенаведених нормативних актів, законодавець наділив податкові органи правом на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а також дотримання норм обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Також слід зазначити, що положеннями ст.ст. 11-1, 11-2 Закону № 509-ХІІ передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР вважаються позаплановими.
З цього приводу необхідно зазначити, що системний аналіз статті 11-1 названого Закону надає можливість стверджувати, що даною статтею законодавцем, при надані визначення як планових, так і позапланових перевірок, передбачені конкретні підстави для їх проведення.
Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
У зв'язку з цим слідує висновок про урегульованість підстав проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону.
При цьому, віднесення до позапланових -перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає, необхідність застосування названих вище підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки за текстом цієї статті, як зазначено вище, підстави проведення позапланових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
В свою чергу, статтею 11-2 Закону № 265/95-ВР посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідачем до матеріалів справи надано наказ голови ДПА у Херсонській області №192 “Щодо створення мобільної робочої групи та затвердження графіку перевірок» та наказ №209 від 19.10.2006р. “Про внесення змін до наказу ДПА у Херсонській області від 03.10.2005р. і графік перевірок СПД відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи з 01.11.2006р. по 30.11.2006р., затверджений наказом ДПА в Херсонській області до якого включено ФГ “Тетяна».
Направлення на перевірку посадових особі ДПА у Херсонській області - головних державних податкових ревізорів-інспекторів Кузьмінова С.В. та Абрамець О.В. №827/235 від 06.11.2006р. та №828/235 від 06.11.2006р зареєстровані у журналі реєстрації перевірок позивача.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки відповідають діючому законодавству, оскільки здійснені без порушенням вищезазначених нормативно-правових актів.
В частині нарахування штрафних санкцій за оспорюваними рішеннями суд звертає увагу на ту обставину, що положеннями ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначено поняття реєстратора розрахункових операцій, яким є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продаж} товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. При цьому розрахунковою операцією являється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Поряд з цим, статтею 3 названого Закону встановлено порядок розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема, за пунктами 1 та 2 цієї статті такі суб'єкти зобов'язані серед іншого проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У відповідності до пунктів 9 та 11 названої статті суб'єкт господарювання зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а також проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. В свою чергу відповідно до пункту 13 -забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В даному випадку при перевірці податковим органом позивача саме й були виявлені порушення цих правових норм, що повністю підтверджується належними доказами та матеріалами справи, в зв»язку з чим, відповідачем правомірно застосовано за оспорюваним рішенням штрафні ( фінансові санкції) у розмірі 4995 грн..
Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов»язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов»язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Частиною першою ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов»язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки оспорюване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2006р. №0005522301/0 яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 4995 грн., прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного податкового законодавства.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем суду не надано.
Судові витрати по справі понесені позивачем в розмірі 3 грн. 40 коп. покладаються на позивача і не відшкодовуються йому.
Враховуючи складність справи, у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Ребриста
Постанову складено в повному обсязі 03.07.2007р.