36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.11.2009 Справа № 10/89-09
за позовом Оржицької центральної районної лікарні, 37700, Полтавська обл., смт. Оржиця, вул. Леніна, 3
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний підприємець Дворніченко Ірина Вікторівна, 37706, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Онішки
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
про визнання протиправним та скасування розпорядження № 02/76-р "Про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 31.08.2009 р.
Суддя Ківшик О.В.
Представники
від позивача: Демченко В.П., довіреність № 1037 від 12.10.2009 р.;
від третьої особи : не з'явилися;
від відповідача: Сундалова М.В., Пазій Л.І., довіреність № 02/4021 від 12.10.2009 р..
Суть спору : розглядається позов Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця про визнання протиправним та скасування розпорядження № 02/76-р "Про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 31.08.2009 р. щодо ознак антиконкурентих узгоджених дій з боку Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця та приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни.
Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 02/3884 від 05.10.2009 р. (вх. № 012626 від 05.10.2009 р.), посилаючись на відповідність спірного розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 13.10.2009 р. залучено до участі у справі в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни, оскільки рішення з даного спору може вплинути на права або обов'язки останнього.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватний підприємець Дворніченко І.В. - представництво у судове засідання не забезпечила, вимог суду не виконала, причин щодо цього суду не повідомила. Остання відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання.
Зазначена обставина не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,
встановив :
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за результатами про околу № 30 наради керівників органів Антимонопольного комітету України, яка відбулася 24, 26 червня 2009 року (п. 1.9) здійснювалося дослідження ринку закупівлі продуктів харчування для лікарень на наявність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Зокрема, до Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України направлено письмову вимогу від 23.07.2009 р. № 02/2658 щодо наданні інформації в 10-ти денний термін засобом поштового зв'язку.
Оржицька центральна районна лікарня, смт. Оржиця на вказану вимогу надала інформацію листом № 901 від 04.08.2009 р..
За результатами аналізу наданої позивачем інформації адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зроблено висновок, що в діях Оржицької ЦРЛ та ПП Дворніченко І.В. з укладення договорів постачання продуктів харчування від 08.01.2009 р. №7 та від 02.02.2009 р. № 11 вбачаються ознаки антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пунктом 1 статті 50 та частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосуються обмеження доступу на ринок закупівель продуктів харчування для лікарень інших суб'єктів господарювання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 35, частиною першою ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 5, п. 14, п. 21 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 471/2911, із змінами і доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла спірне розпорядження, яким постановила :
- розпочати розгляд справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з боку Оржицької центральної районної лікарні та приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни, передбачених пунктом 1 статті 50 та частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосуються обмеження доступу на ринок закупівель продуктів харчування для лікарень інших суб'єктів господарювання (справа № 02-01-50/75-2009);
- збирання та аналіз доказів у справі доручити Другому відділу досліджень і розслідувань.
Не погодившись із вказаним розпорядженням, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.
В обґрунтування позовних вимог останній посилається на відсутність порушення з боку Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця та приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни норм конкурентного законодавства при здійсненні закупівлі продуктів для харчування хворих у 2009 році.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності початку розгляду Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо ознак антиконкурентих узгоджених дій з боку Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця та приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни на ринку придбання у 2009 році продуктів харчування для стаціонарних хворих закладами охорони здоров'я.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено: "Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову".
За приписами ст. 3 Закону України від 26.11.1993 р. № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) основним завданням Антимонопольного комітету України, зокрема, є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Аналогічні приписи містить і Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (із змінами та доповненнями), п. 4 ст. 4 якого визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Порядок утворення і діяльності колегіальних органів Антимонопольного комітету України врегульовано ст. 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", відповідно до якої члени адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень. Формою роботи адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання. Розпорядження та рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.
До компетенції адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" віднесено, зокрема, розгляд заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій.
Аналогічні приписи містить і Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001 р. та зареєстроване в міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482).
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При цьому підставою для початку розгляду справи може бути і власна ініціатива органу Антимонопольного комітету України (п. 1 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи (п. 1 ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з боку Оржицької центральної районної лікарні та приватного підприємця Дворніченко Ірини Вікторівни, передбачених пунктом 1 статті 50 та частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосуються обмеження доступу на ринок закупівель продуктів харчування для лікарень інших суб'єктів господарювання, відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі як прийняте у межах наданих відповідачу повноважень.
Крім того, за приписами ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі як про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та відповідальність за таке порушення, так і про закриття провадження у справі. Однією з підстав закриття провадження у справі є недоведеність вчинення порушення (ст. 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Отже, з установлених фактичних обставин даної справи не вбачається порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів Оржицької центральної районної лікарні, смт. Оржиця у зв'язку з виданням відповідачем спірного розпорядження, оскільки саме по собі здійснення розгляду органом Антимонопольного комітету України справи № 02-01-50/75-2009 не порушує права та охоронювані інтереси позивача.
Заперечення відповідачем позовних вимог за мотивами відзиву на позов суд визнає обґрунтованим виходячи з вищевикладеного.
Таким чином, позовні вимоги спростовуються як поданими доказами, так і нормами матеріального права, відповідачем доведено правомірність винесеного ним розпорядження, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. У позові відмовити.
2. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними у її вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.