"23" лютого 2010 р. Справа № 1/17/10
м. Миколаїв
За позовом: Приватного підприємства «Укр.-Нива»
/54010, м. Миколаїв, вул. Комкова, 16/
/адреса для листування: 54003, м. Миколаїв, а/с 155/
До відповідача: Миколаївської міської ради
/54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/
про: визнання права власності.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача: Буряченко Т.М., довіреність від 11.01.2010р.
Від відповідача: представник не з'явився.
Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на приміщення Літ.А-4 нежитлові приміщення адміністративного корпусу загальною площею 2 308, 4 кв. м, основною площею 1 474, 4 кв. м; Літ. З-1 СТО -переобладнаного з магазину загальною площею 137, 4 кв. м, основною площею 123, 8 кв.м. за адресою м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-а.
Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у письмовому відзиві (а.с.31-35) проти позову не заперечує, просить розглянути позов без участі його представника за наявними матеріалами відповідно чинного законодавства.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані докази та заслухавши доводи позивача у судовому засіданні, - суд
встановив:
як свідчать матеріали справи № 5/162/09 постановою господарського суду Миколаївської області від 16 червня 2009 року визнано банкрутом ПП “Орион-Нива” та відкрито ліквідаційну процедуру.
12.10.2009 р. було проведено засідання комітету кредиторів, де прийнято рішення про передачу цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Миколаїв вул. Морехідна, 1-а, основному кредитору ПП “Укр-Нива” -позивачу по даній справі, в рахунок погашення кредиторських вимог
Дані нежитлові приміщення були передані позивачу на виконання грошових зобов'язань ПП “Оріон-Нива” перед позивачем.
Оскільки ліквідатор не дав згоди по укладенню цієї угоди нотаріально, то згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна пред'явив позов про визнання його права власності.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2009 року по справі № 9/212/09 визнано право власності за позивачем на цілісний майновий комплекс, в тому числі на приміщення Літ.А-4 - нежитлові приміщення адміністративного корпусу загальною площею 2 394, 3 кв. м, основною площею 1 474, 4 кв. м; Літ. З-1 - магазин загальною площею 137, 4 кв. м, основною площею 123, 8 кв.м за адресою м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-а.
В процесі державної реєстрації нерухомого майна було встановлено, що загальна площа нежитлового приміщення адміністративного корпусу Літ.А-4 менша на 85, 9 кв. м, ніж та, що зазначена в технічному паспорті та рішенні суду, оскільки попередній власник здійснив внутрішні перепланування. Фактична площа складає: загальна 2 308, 4 кв. м, основна 1 474, 4 кв. м. Магазин, що зазначений в технічному паспорті Літ. З-1 переобладнаний в СТО без зміни загальної та основної площі. На вказане нерухоме майно позивач просить визнати право власності.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як свідчать матеріали даної справи, матеріали справ № 5/162/09 та № 9/212/09 позивач набув право власності на майно на законних підставах, а саме у відповідності з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Саме законність набуття права власності на нерухоме майно встановлена судовим рішенням від 22.12.2009 року по справі №9/212/09 .
Разом з тим, як зазначено в довідці Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 02.02.2010 року (а.с.12) фактично позивачу передано майно, яке відрізняється за своїми характеристиками від нерухомого майна, зазначеного в рішенні від 22.12.2009 року по справі № 9/212/09: загальна площа нежитлового приміщення адміністративного корпусу Літ.А-4 менша на 85,9 кв. м. Фактична площа складає: загальна 2 308, 4 кв. м, основна 1 474, 4 кв. м. Магазин, що зазначений в технічному паспорті Літ. З-1 переобладнаний в СТО без зміни загальної та основної площі. Попереднім власником здійснено переобладнання вказаних приміщень за рахунок внутрішнього перепланування.
Стаття 346 Цивільного кодексу України визначає підстави припинення права власності. Цією нормою не передбачено втрату права власності на нерухоме майно вразі його переобладнання.
Отже, після перепланування приміщень попередній власник не втратив свого права власності. Таким чином, позивач по даній справі є добросовісним набувачем нерухомого майна, переданого йому в процедурі банкрутства, а саме: приміщення Літ.А-4 нежитлові приміщення адміністративного корпусу загальною площею 2 308, 4 кв. м, основною площею 1 474, 4 кв. м; Літ. З-1- СТО -переобладнаного з магазину загальною площею 137, 4 кв. м, основною площею 123, 8 кв.м за адресою м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-а.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 -85, Господарського процесуального кодексу України, - суд
Позов задовольнити.
Визнати право власності на приміщення Літ.А-4 -нежитлові приміщення адміністративного корпусу, загальною площею -2 308, 40 кв.м, основною площею -1 474, 40 кв.м, Літ.З-1 - СТО -переобладнаного з магазину, загальною площею -137, 40 кв.м, основною площею -123, 80 кв.м, за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-а за Приватним підприємством «Укр-Нива»/54010, м. Миколаїв, вул. Комкова, 16, ідентифікаційний код 31612897/.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя